З 5 червня втратила чинність одна з головних торгівельних пільг, яка допомагала Україні в умовах повномасштабної війни.
Йдеться про Регламент ЄС щодо автономних торгівельних заходів. Завдяки йому українські товари могли майже безмитно потрапляти до європейського ринку. Про це пише німецьке видання Zeit.
Скасування цього механізму повертає український агросектор до старих правил. Вони передбачають квоти та мита відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, підписаної ще у 2014 році.
Українські виробники втратять мільярди. Уряд оцінив потенційні збитки в 3 млрд. Найбільше постраждають експортери кукурудзи, соняшникової олії, цукру, яєць і м’яса. У 2023 році саме ці категорії забезпечили 60% усього експорту до країн Євросоюзу. Його обсяг тоді становив близько 13 млрд.
До прикладу, безмитна квота на кукурудзу тепер обмежується 650 тис. т. У той час як минулого року до ЄС було поставлено майже 14 млн т.
Єврокомісія вважає, що втрати становитимуть до 1,5 млрд. Але в Україні називають удвічі більшу цифру. Такі масштаби дорівнюють приблизно одному відсотку ВВП.
Єдина галузь, для якої пільги збережено – це металургія. Преференції на експорт сталі та заліза подовжено до червня 2026 року.
Це рішення припало на особливо важкий період. Росія посилила удари по енергетичній інфраструктурі. Логістика залишається під загрозою. Інфляція підскочила до 15%. Зростання ВВП, яке раніше прогнозували на рівні 6%, тепер очікується лише на рівні 2%.
Бюджетний дефіцит сягає 20% ВВП. Його покривають коштом міжнародної допомоги. А військові витрати вже перевищили заплановані на 7 млрд. Про це повідомив заступник голови парламентського фінансового комітету Ярослав Железняк.
Рішення ЄС має не лише економічні, а й політичні наслідки. Внутрішні інтереси деяких країн-членів відіграли значну роль. Найбільше тиснули Польща, Угорщина, Словаччина та Румунія. Ці держави не раз наполягали на поверненні мит через шкоду власному агросектору.
Фермери влаштовували акції протесту й перекривали кордони. Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що домігся скасування пільг.
“Допомагати Україні треба, але не коштом польських фермерів”, – сказав він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС тимчасово поверне квоти на агропродукцію з України
Україна вважає, що втрати – не тільки фінансові. Йдеться також про довіру. Міністр аграрної політики Віталій Коваль заявив про моральні наслідки.
“А як щодо моральних втрат?” – поставив він запитання під час засідання Європейської ради.
У 2022 році скасування торгівельних бар’єрів позиціонувалося як жест підтримки. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн тоді говорила про важливість швидкої допомоги. А комісар з торгівлі Валдіс Домбровскіс заявляв, що ЄС зробить усе, щоб допомогти Україні вистояти.
У Верховній Раді вважають, що Єврокомісія зволікала. Переговори щодо продовження пільг стартували лише за три дні до завершення їх дії. Голова економічного комітету Дмитро Наталуха заявив, що обіцянки не були виконані.
Східні члени ЄС наразі задоволені поверненням квот. Це може ускладнити подальші переговори. Тим часом імпорт європейських товарів в Україну залишається безмитним.
Підприємець Євген Табалов вважає, що українські фермери залишаються незахищеними навіть на внутрішньому ринку. Наприклад, польський сир досі конкурентний через підтримку з боку ЄС.
“Баланс інтересів між українськими та європейськими компаніями має бути відновлений”, – підкреслив він.
Європейська комісія затвердила обмеження на експорт української аграрної продукції до ЄС. Вони набудуть чинності 6 червня та діятимуть до кінця 2025 року.
Україна зможе експортувати до Євросоюзу обсяги в межах 7/12 звичайної річної норми. Ці обмеження встановлені в рамках угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі.