Смак рідного дому: чим дивують українські села та які традиції вони бережуть

Home Новини звідусіль Смак рідного дому: чим дивують українські села та які традиції вони бережуть

В Україні налічують понад 28 тисяч сіл, за даними Держстату. Кожне має свою історію та традиції. Вони допомагають тримати міцний зв’язок із нашим корінням, доповнюючи культуру та національну ідентичність, що об’єднує всю країну.

Коли ми згадуємо село, в уяві часто першою постає хата. Для кожного цей образ оживає по-своєму: ранковий спів пташок за вікном, запах свіжоскошеної трави, тепле молоко, аромат маминих і бабусиних пиріжків.

У спецпроєкті разом із “Духмяною Хатою” ми вирушаємо в подорож українськими селами: розповідаємо історії, що їх зберігають хати, й показуємо, як архівні ескізи українських осель стали основою нової лімітованої серії паковань дріжджів.

Неймовірні села: чим вони дивують

Коли ми говоримо про село, багато хто уявляє щось старомодне. І це величезна помилка. Ми недооцінюємо велич українських сіл, адже знаємо про них небагато. Села це не лише природні дива й цікаві місцеві традиції, а й неймовірні історії, несподівані назви, легендарні особистості, які тут народилися. Українські села вміють дивувати: встановлюють рекорди, ламають стереотипи й закохують у себе.

Оконськ, Волинь

Село відоме двома джерелами, що б’ють фонтанами з глибини озера. Температура води тут завжди стабільна 9 градусів. Тому озеро не замерзає.

Королівка, Тернопільщина

Місцеву гіпсову печеру Оптимістичну занесено до Книги рекордів Гіннеса як найдовшу в Євразії та п’яту за величиною у світі. Загальна довжина розвіданих ходів перевищує 260 км.

Самчики, Хмельниччина

Тут здавна розписували хати й побутові речі рослинним орнаментом, який отримав назву “Самчиківський розпис”.

Великий Бичків, Закарпаття

Випікають вишиваний медяник унікальний хліб-оберіг на весілля, який внесено до нематеріальної культурної спадщини.

Ліски, Одещина

Вважається неофіційною полуничною столицею Бесарабії. Рання ягода з цього села серед перших зʼявляється на ринках в Україні.

Легедзине, Черкащина

6 тис. років тому тут було розташоване одне з найбільших у світі поселень давніх трипільців.

Хата, з якої починається Україна

Хата це символ української душі. Тут кожен куток, рушник чи розпис на стіні завжди мали особливе значення. Наші предки будували хати так, щоб ті були справжніми фортецями, де господарі почувалися в безпеці й відчували зв’язок поколінь.

Особливості української хати

Піч

Вважалася серцем хати та символом родинного вогнища. Її ніколи не лишали брудною, щосуботи білили та прикрашали візерунками-оберегами. Під час розпалювання печі чи випікання хліба не можна було кричати чи лаятися, щоб не образити вогонь і не зіпсувати страву.

Стріха

Українські хати часто покривали стріхою з житньої соломи чи очерету. Такий дах улітку надійно захищав від спеки, а взимку утримував усередині тепло.

Долівка

Колись у більшості сільських хат підлога була з глини. Її змішували з половою чи соломою, ретельно трамбували. Перед святами долівку змащували свіжим глиняним розчином, а після висихання встеляли ароматними травами.

Сволок

Це балка з липи чи дуба, яка тримала стелю й символізувала міцність роду. Під час будівництва на сволоку висікали сакральні знаки геометричні або рослинні орнаменти. До нього в українських хатах завжди підвішували колиску немовляти.

Вікна

Раніше їх робили невеликими, щоб зменшити втрати тепла взимку. Зовні навколо вікон малювали орнаменти, які захищали від пристріту та нечистої сили.

Покуть

Найсвятіше місце в хаті, розташоване по діагоналі від печі. Тут стояли ікони, прикрашені вишитими рушниками. На покуті завжди саджали найпочесніших гостей, наречених під час весілля, ставили обрядовий хліб.

Садок коло хати

Традиційно біля хат садили плодові дерева: вишні, яблуні, груші, сливи, горіхи. Обовʼязково був кущ калини символ роду. Під вікнами та в садку росли мальви, чорнобривці, мʼята, любисток, мак.

Як “Духмяна Хата” переосмислює символ українського села

Саме образ хати, яка здавна була більше ніж оселею, став основою нового проєкту “Духмяної Хати”, присвяченого красі українського села.

“Село це скарб українського народу. Під стріхою української хати зберігається найцінніше: жива памʼять роду, пісні, казки, рецепти, запах свіжого хліба. У нашій колекції паковань хати, що існують лише у вигляді креслень, оживають завдяки кольорам, відтворенню життя в них. Сподіваємося, що лімітована серія надихне українців на кулінарні шедеври та поверне теплі спогади про улюблене село”, розповіли у “Духмяній Хаті”.

1926 року група талановитих українських архітекторів створила “Проєкти з сільського будівництва” збірку ескізів хат для українського села. Адже вважали, що село заслуговує на таку ж увагу, як і місто. І жителі сіл також потребують якісної технічної літератури.

Архітектори запропонували 15 проєктів сільських хат: 5 для жителів лісових районів України, 5 для лісостепових, ще 5 призначалися для сільськогосподарських колективів і комун.

Головним завданням було створити раціональні та недорогі проєкти сільських будинків, розрахувати орієнтовну вартість їх будівництва. Також архітектори запропонували ескізи господарських будівель з урахуванням санітарних і зоотехнічних норм.

На жаль, через три роки почалися репресії. Головний упорядник збірки ескізів, представник українського необароко Дмитро Дяченко, загинув у ГУЛАГу. Микола Даміловський, новатор промислового модерну, також був репресований.

“Проєкти з сільського будівництва” залишилися лише на папері, але вціліли. “Духмяна Хата” надихнулася образом неймовірного українського села, створеним 1926 року, та втілила його в лімітованій серії з 6 паковань дріжджів.

Колекція нових паковань дріжджів “Духмяна Хата”

1) Біла хата

Село це біла хата, навколо якої ростуть вишні. Їх можна зривати просто з вікна

2) Рожева хата

Село це хата, де пахне бабусиними пиріжками з маком

3) Синя хата

Село це літні вечори на веранді та тихі розмови

4) Зелена хата

Село це хліб із хрусткою скоринкою і домашнім маслом на сніданок

5) Коричнева хата

Село це хата, де можна знайти справжні скарби на горищі

6) Жовта хата

Село це неквапливе життя, гармонія із собою, натхнення у простих речах

Як смакує літо: рецепти, які нагадують про дім

Кожне село має власні фірмові страви. Ми попросили українців поділитися рецептами випічки, які нагадують їм про рідний дім.

Тетяна, село Купіль, Хмельницька область:

“У нашому селі бере свій початок річка Південний Буг. Тут усі готують різноманітні страви з риби карасів у сметані, товстолоба в томаті, товченики з риби, юшку. З рибою навіть роблять вареники. Їх у нас називають пирогами, бо ліплять великими. Тісто готують завжди дріжджове”.

Рецепт тіста для вареників із села Купіль

Кисляк 1 склянка

Дріжджі “Духмяна хата” 20 г

Борошно 450 г

Цукор 1 ст. л

Сіль 1,5 ч. л

Вершкове масло 30 г

Підігріти кисляк. Додати цукор, сіль, кілька ложок борошна. Розчинити дріжджі. Залишити в теплому місці, щоб вони активувалися. Через 15-20 хв всипати решту борошна й замісити тісто. Наприкінці додати вершкове масло й іще раз добре перемішати. Залишити тісто підходити на 40-60 хв. І можна починати ліпити вареники.

Ірина, село Микитяни, Київська область

“Найпопулярніші страви нашого села картопляне пюре та біляші. Місцеві господині готують їх мало не щодня. Щоб начинка для біляшів була соковита, кладуть багато цибулі. Перед цим її обов’язково добре солять так вона виділяє ще більше соку. Фарш слід відбивати 10-15 хвилин. Таким чином з м’яса виходить зайве повітря і начинка стає ніжнішою та соковитішою. Влітку до неї додають багато зелені”.

Рецепт тіста на біляші із села Микитяни:

Борошно 500 г

Вода 250 мл

Цукор 1 ч. л

Сіль 1 ч. л

Олія 2 ст. л

Дріжджі “Духмяна хата” 15 г

Воду підігріти, додати сіль і цукор. Розчинити дріжджі, всипати борошно й замісити тісто. Наприкінці додати олію. Накрити й залишити в теплому місці на годину. Після цього можна формувати біляші. Тісто вийде липке, але борошна більше додавати не треба.

Вікторія, село Агрономія, Миколаївська область

“Головна страва в нашому селі борщ, який кожна господиня варить за своїм особливим рецептом. Обов’язково додають томат і багато зелені. Бульйон готують на свинячих ребрах або домашньому півні. Капусту кладуть наприкінці, щоб вона залишалася хрумкою. Подають борщ із салом і пампушками з часником. А ще наші господині часто печуть улітку пиріжки з ягодами чи фруктами”

Рецепт тіста для пиріжків із села Агрономія:

Борошно 500 г

Молоко 300 мл

Дріжджі “Духмяна Хата” 30 г

Яйця 2 шт.

Цукор 1 склянка

Розпушувач 1 ст. л

Масло 50 г

Сіль дрібка

У підігріте молоко додати сіль, по столовій ложці цукру й борошна. Розчинити дріжджі й лишити в теплому місці. Коли маса почне пінитися, додати збиті з рештою цукру яйця, розпушувач і борошно. Вимісити тісто 15-20 хв, щоб почало відставати від рук. Додати розтоплене масло й іще раз добре вимісити. Миску з тістом накрити плівкою й залишити в теплому місці на годину-півтори.

Унікальна книга “Проєкти з сільського будівництва” побачила світ через 100 років завдяки незалежному краєзнавчому проєкту “Україна Інкогніта”.

А сільські хати, які довгий час залишалися на папері, сьогодні отримали нове життя в лімітованій серії паковань “Духмяна Хата”.

Шість дизайнів нагадують про українське село, його красу, пам’ять і традиції, що передаються з покоління в покоління.

Шукайте лімітовану серію в магазинах вашого села або міста, обирайте свою хату, печіть улюблені рецепти й діліться історіями, які пахнуть домом.