Нове масштабне дослідження виявило неочікувані чинники прискореного старіння серця: фінансові труднощі та нестача продовольства. Ці соціальні аспекти виявилися більш руйнівними для серцево-судинної системи, ніж традиційні медичні ризики. Науковці підкреслюють, що ігнорування цих факторів може мати серйозні наслідки для здоров’я.
Аналіз соціальних детермінант здоров’я (SDoH) продемонстрував тісний зв’язок між економічними та побутовими проблемами та біологічним старінням серця. Ці умови також значно підвищують ризик смертності.
Прогнозується, що до 2050 року кількість мешканців США віком понад 65 років майже подвоїться, сягнувши 82 мільйонів осіб. Це становить 23% від усього населення, що підкреслює актуальність питань здорового старіння та якості життя.
Провідний автор дослідження, Амір Лерман, пояснює, що останнім часом первинна медична допомога зосередилася на покращенні якості життя літніх людей. Це спонукало до пошуку нових індикаторів біологічного старіння.
За словами доктора Лермана, традиційні методи оцінки ризиків часто не враховують соціальні аспекти життя пацієнтів. Він наголошує, що саме робота з цими факторами надає унікальний шанс уповільнити або навіть повернути назад процес біологічного старіння.
Масштабний перехресний аналіз охопив понад 280 тисяч дорослих пацієнтів, які зверталися по медичну допомогу у період з 2018 по 2023 рік. Науковці досліджували зв’язок між соціальними умовами, супутніми хворобами та ризиком серцево-судинної смертності.
Соціальні чинники оцінювались за допомогою спеціальної анкети, що включала дев’ять блоків, такі як стрес, нестабільність житла та фінансові труднощі. Біологічний вік серця визначався інноваційним алгоритмом електрокардіограми, розробленим на основі штучного інтелекту.
Різниця між хронологічним віком людини та її «віком серця» вказує на ступінь біологічного старіння. Чим більший цей розрив, тим вищим вважається ризик розвитку майбутніх серцево-судинних захворювань.
Дослідники зазначають певні обмеження у точності вимірювання біологічного старіння. Зокрема, алгоритм ШІ-ЕКГ перевірявся лише всередині установи, де проводилось дослідження. Також більшість учасників були білими неіспаномовного походження, що може обмежувати узагальнення результатів на все населення.
Серед ключових висновків дослідження є те, що соціальні чинники старіння серця виявились впливовішими за класичні медичні ризики. Найбільший внесок у прискорене старіння мали фінансові труднощі та продовольча нестабільність.
Проблеми з житлом та фізична неактивність також значно підвищували ризик смертності, за впливом іноді перевищуючи традиційні фактори. Амір Лерман підсумовує, що виявлення цих критичних чинників дає можливість цілеспрямовано впроваджувати профілактичні заходи та надавати більш орієнтовану на пацієнта допомогу.