Перший тур президентських виборів у Румунії продемонстрував тенденції під час підрахунку голосів, схожі на ті, що були під час виборів у Молдові. Насамперед – різку зміну тренду вночі.
За попереднім підрахунком голосів, до пізньої ночі фаворитом перегонів був чинний прем’єр країни Марчел Чолаку від Соціал-демократичної партії Румунії. Але зранку його обігнав незалежний кандидат Колін Георгеску (22,9%).
У понеділок 25 листопада, по обіді, Чолаку опинився на третьому місці, а другою стала Елена Ласконі (19,7%), представниця від ліберал-консерваторів “Союз порятунку Румунії”.
Ці дані суперечать соцопитуванням та екзит-полам, за якими Георгеску виходив максимум на третє-четверте місце.
Країни різні, проблеми схожі
Жоден з двох фіналістів першого туру не набрав більше 50%, тому румуни прийдуть на виборчі дільниці 8 грудня. Очікується, що там буде людно: за даними румунської ЦВК, участь у голосуванні 24 листопада взяли 52,4% виборців. З огляду на явку в інших країнах Східної Європи на недавніх виборах, інтерес до того, хто стане президентом, у Румунії високий.
Ключовими темами під час агітації став високий рівень інфляції та війна Росії в Україні. У Румунії серед інших країн ЄС найбільше громадян, котрі перебувають за межею бідності. Уряд Марчела Чолаку протягом 2024 року вимушений був переглядати рівні соціальних виплат, але але вони не встигали за зростаннями цін. Маючи спільний з Україною кордон у 650 кілометрів, Румунія регулярно стикається із “зальотом” ворожих БпЛА і уламків ракет. Розміщення системи ПРО НАТО на території країни там сприйняли неоднозначно.
Як і в Молдові, Угорщині, Словаччині та Німеччині, риторика кандидатів звелася до двох протилежностей: або ЄС і НАТО – або внутрішні інтереси країни. Їх – кандидатів – балотувалося 13 осіб.
До критиків Євросоюзу (аж до виходу з нього) належить і переможець першого туру Колін Георгеску, котрий хоча має зв’язки з ультраправим “Альянсом за об’єднання румунів”, балотувався як незалежний.
Міцне слівце і масло на сальце
Вірогідно, таке рішення він ухвалив, бо від цієї ж партії участь у перегонах взяв інший кандидат – Джорджіу Сіміон. Тому Георгеску не мав би добрих стартових позицій порівняно з “розкрученим” Сіміоном. Тим паче, після зняття з перегонів Діани Шошоаке від “SOS Румунія” у країні були протести, що підігріло увагу до ультрас.
На відміну від Сіміона, Георгеску зробив ставку на соцмережі та на емоційні, розмиті обіцянки і гасла, схожі на ті, що були у кампанії Дональда Трампа. Наприклад, він пообіцяв підтримати румунських фермерів та активізувати імпортозаміщення. Ключовим же стала критика НАТО. Сіміон, котрий виступав проти підтримки України та за мирний план Дональда Трампа, не піддавав сумнівам розміщення у країні системи ПРО, а також не схвалював дії Путіна в Україні.
Георгеску ж на міцні слівця не скупий. Факт розміщення у Румунії систем ПРО від НАТО він назвав “ганьбою дипломатії”, оскільки Альянс, на його думку, не захистить країну у випадку агресії РФ.
Кого налякав Георгеску
“Сьогоднішнє голосування – це молитва за націю, – написав він у день виборів. – Я голосував за ображених, принижених, за тих, хто відчуває, що не має значення у цьому світі”.
І така риторика імпонує румунам. Результати Георгеску у першому турі президентських виборів є, радше, протестом людей проти чинного істеблішменту, пояснив політичний консультант з Бухареста Крістіан Андрей. “Основні політичні партії втратили зв’язок з пересічними румунами, вони роздроблені та не можуть висунути сильних кандидатів”, – зазначив він у коментарі Associated Press.
Рука Кремля?
На користь “темної конячки” шум навколо його вірогідної проросійськості.
“З огляду на позицію Георгеску відносно України і різницею між опитуваннями та фактичними результатами, ми не можемо цього виключати”, – припустив професор політології в Університеті Бабеш-Бойяї Серджіу Міскою.
В Україні у цьому впевнені. Як зазначила координаторка проєкту “Дельта 24” по регіону “Україна-Молдова-Румунія” фонду “Демократичні ініціативи” Маріанна Присяжнюк, Георгеску є, безумовно, проросійським кандидатом. “Кремль через його критику НАТО б’є по безпеці Східної Європи, – наголосила експертка. Для України, на її думку, важливо зберегти партнерство, вибудуване протягом останніх трьох років. Через Румунію, зокрема, пройшли максимальні обсяги зернового українського експорту.
У Кремлі зазначають: чинний уряд Румунії не є дружнім до Росії, що ж до виборів – дочекаємось результатів. Речник Путіна Дмитро Пєсков, фактично, дослівно повторив тези, озвучувані після першого туру молдовських виборів.
Але ще справа у парламенті
Інтригу посилює той факт, що 1 грудня румуни обиратимуть ще й парламент, котрий за політичною вагою значно важливіший за президента. Результати першого туру президентських перегонів можуть вплинути на симпатії електорату під час обрання депутатів.
У другому турі Георгеску протистоятиме Елена Ласконі, єврооптимістка і палка прибічниця НАТО. Цей факт може зіграти проти неї з урахуванням високих показників конкурента саме на антинатівській риториці. До того ж, друге місце їй дісталося завдяки голосам румунської діаспори, котра, як і молдовська, є чисельною, що свідчить про внутрішній розкол. А результат проєвропейського Чолаку наочно демонструє розчарування виборців у такій риториці.
Удача може бути примарною
Якщо порівнювати результат першого туру із соцопитуваннями, за день-два до 24 листопада вони показали різкий злет симпатій до Георгеску (що свідчить і про високу мінливість настроїв електорату). З іншого боку, між ним і Ласконі розрив менш ніж у 3%, що робить другий тур непередбачуваним. Чинником перемоги може стати, наприклад, публічна підтримка Марчелом Чолаку Елени Ласконі. А також, як не дивно, інтенсивність обстрілів Росією території України. Нашій країні потрібно підготуватися, адже, за даними Sky news, у випадку перемоги Георгеску Румунія може скоротити підтримку нашої країни.