“Стала опікуном шістьох дітей” – Інна Бєлєнь ексклюзивно про майбутні пологи, бізнес під час війни та стосунки з нареченим

Пологи – це абсолютно непрогнозований процес, ніколи не знаєш, коли саме вони почнуться, тому для мене принципово бути вдома, у звичному середовищі. Саме тому я обираю пологовий будинок у Харкові з можливістю партнерських пологів. Тож для мене це однозначно – тільки вдома, в Україні.

Відчуття, що чоловік не ставить мене в пріоритет і не підтримує у важливих речах. Для мене правильні стосунки визначаються внутрішнім станом: коли ти спокійний, впевнений, знаєш, що з будь-якої ситуації ви вийдете разом, бо є справжня підтримка – це і є ті стосунки, які я ціную.

Інші “червоні прапорці” – це відсутність уваги, проявів любові та поваги, несприйняття мене, різні підходи до спільного життя чи світогляду. Для мене це табу – такі речі одразу сигналізують, що щось не так.

У мене немає хейту щодо мого особистого життя. По-перше, усі бачать, який ми щасливі й закохані на наших фото. Навіть якби хейт і був, моє внутрішнє спокійне відчуття, що це моя людина, моя впевненість у ньому, не дає мені сприймати щось погане близько до серця.

Люди, коли пишуть хейт, насправді дзеркалять свій стан, свої болі чи те, чого їм бракує. Я ж точно знаю, що значу для Івана, тому будь-які негативні коментарі сприймаю просто смішно. Я впевнена, що ця людина завжди буде поруч і підтримає мене, якщо це буде потрібно.

У мене є бізнес в Україні, а саме в Харкові, який включає пʼять об’єктів: два будинки і три лазні. Я здаю їх подобово. Місто зараз постійно під обстрілами, тому ми працюємо навіть на генераторах.

Через війну попит трохи впав – багато людей виїхало, менше святкують дні народження, весілля чи просто вихідні. Все ж я дуже рада, що бізнес функціонує, працює в плюс і навіть у такі складні часи підтримує економіку України. Точно сказати, скільки він приносить зараз, складно, але до війни один із будинків у сезон міг приносити від п’яти тисяч доларів на місяць.

Крім цього, у мене є акційний портфель, який приносить дивіденди й росте в ціні, а також блог, який теж приносить дохід. Я не перевантажую його рекламою, тому є ще куди рости. Головне, щоб усе це було гарно організовано та приносило задоволення.

Для мене фінансова незалежність – це можливість самостійно заробляти, інвестувати та підтримувати комфортний рівень життя. У світі, де у жінок нарешті з’явилися права і можливості робити все, що вони хочуть, я обираю розвиватися та діяти. Мені подобається цей драйв: заробляти гроші, планувати інвестиції, знаходити нові способи заробітку. Це надихає і дає відчуття свободи.

Особливо я це ціную, бо з дитинства бачила приклад своїх батьків-підприємців: як вони запускали нові бізнеси навіть у складні часи, підлаштовуючись під обставини. Цей досвід я взяла собі як орієнтир.

У нашій родині основні витрати – квартира,комунальні, їжа, розваги – бере на себе Ваня. У нас немає як такого спільного бюджету: Ваня відповідає за витрати на сім’ю, а мої гроші – це мої гроші. Але якщо я хочу щось купити. я це роблю без проблем, адже ми одна сім’я.

Я стала опікуном шістьох дітей, яких покинула мама, і на регулярній основі їм допомагаю. Ми вже купили їм телевізор, мікрохвильовку, піч, одяг, взуття, а також подарунки на Різдво та Новий рік. Я регулярно приїжджаю до них і проводжу час, тому стала частиною цієї маленької сім’ї.

Крім того, 10% мого заробітку завжди йде на підтримку ЗСУ, бо без них взагалі не було б можливості жити вдома під українським прапором. Волонтерська діяльність для мене дуже важлива і завжди буде частиною мого життя.

Я хотіла зробити цю операцію ще приблизно в 22 роки. У підлітковому віці я набрала значну вагу, і груди обвисли, що доволі вплинуло на впевненість у собі. Зараз я зовсім не шкодую про цей крок – результат естетичний і гарний. Єдине, про що шкодую, – що не зробила це років на вісім раніше.

Як я вже казала, я точно не шкодую про участь у “Холостяку”. Це була колосальна трансформація, і без цього досвіду я б, можливо, ще багато років не дійшла до тієї точки, в якій знаходжусь зараз.

Що стосується стосунків з Олександром, я можу сказати лише одне: я вдячна йому за цей досвід. Він навчив мене, що не варто довіряти людям без підстав, адже кожен може діяти у власних інтересах. Водночас я зрозуміла, що важливо прислуховуватися до своїх відчуттів – якщо щось не так, значить, щось не так.

Завдяки цій ситуації я швидше зрозуміла, чого насправді хочу у стосунках і в житті, і тепер знайшла людину, з якою хочу прожити життя. Тому я вдячна, що не витратила на це ще більше часу, і що цей досвід допоміг мені цінувати правильні стосунки.

Ми не підтримуємо спілкування. Мені взагалі не цікаво, чим займається ця людина, бо я зрозуміла, що її принципи та цілі не співпадали з моїми – вона не була готова будувати сім’ю та бути опорою.

Стосунки не склалися, бо для того, щоб вони були успішними, обидві людини мають бути зацікавлені в цьому. Мовне питання було просто “вишенькою на торті”, а сварки на публіку – це її вибір і хайп, і обговорювати тут нічого. Я просто вдячна, що цієї людини більше немає в моєму житті, і ставлюся до цього без образи.

Моя порада дівчатам, які йдуть на “Холостяка” – пам’ятайте, що все, що відбувається, відбувається на краще. Це справжня трансформація: ви можете побачити себе збоку, зрозуміти свої сильні та слабкі сторони, психологічно зрости. Бонусом завжди йде медійність, якщо хочете, і можливість потім з цього щось монетизувати.

14-й сезон я дивилася, навіть спілкувалася з дівчатами з цього сезону. Як розважальний проєкт мені він дуже подобається. Але часто шкода дівчат, які можуть залишитись з розбитим серцем.

Моє життя після проєкту змінилося на всі 180 градусів. Я зараз наречена, ношу під серцем дитину і остаточно повернулася жити в найпрекрасніше місто на землі – Харків. У мене з’явився час на друзів, формується власна сім’я, і я відчуваю справжнє щастя. Через п’ять років я бачу себе мамою двох чи трьох діток у мирній Україні, із масштабним бізнесом, класним оточенням і відчуттям, що я по-справжньому щаслива – найщасливіша на цій планеті.