Колекціонер і дослідник історії “Щедрика” Анатолій Паладійчук із Кам’янця-Подільського на Хмельниччині зберігає платівку з першим у світі записом “Щедрика”. Раритет придбав на аукціоні у США в одного з тамтешніх колекціонерів. Запис здійснила компанія Brunswick 1922 року.
У березні 1919-го Українська республіканська капела під керівництвом диригента й композитора Олександра Кошиця виїхала з Кам’янця-Подільського за кордон із завданням від Симона Петлюри пропагувати українську культуру. Перший концерт дали навесні того ж року у Празі. Мали великий успіх. Особливою популярністю користувалися пісні, які обробив Микола Леонтович. Серед них “Щедрик”. Загалом у Європі дали 207 концертів, що проходили в переповнених залах. 1922-го заспівали в знаменитому Карнеґі-холі в Нью-Йорку. Пісня мала шалений успіх.
“Минулого вечора в Carnegie Hall пройшло палке прийняття Українського національного хору. Це був час гарячої сердечності й ентузіазму, що нагріває термометр до кипіння й вибуху. У таких веселих колядках, як “Щедрик”, жіночі голоси лунали високо, вишукано і природно… Квіти сипались на сцену… Публіка підтримала прийом бурхливими оваціями. “Щедрик” викликали на біс”, писала газета The Sun, 6 жовтня 1922 року.
1936-го популярний американський композитор українського походження Петро Вільговський написав текст до композиції “Щедрик”, його англомовна версія, відома як Carol of the Bells, стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі.
Цією історією зацікавився ще 2019 року, коли дослідниця Тіна Пересунько розповіла, що в подорож Європою хор виїхав саме з мого Кам’янця-Подільського, каже Анатолій Паладійчук. Відтоді захопився думкою привезти в Україну першу платівку із записом хору Олександра Кошиця. Автором “Щедрика” є Микола Леонтович, а хрещеним батьком, який показав його світу, Олександр Кошиць. Такі платівки випускали з 1922-го по 1924-й. Майже рік переглядав найпопулярніші у США інтернет-аукціони. І якось побачив лот із платівкою запису хору від компанії Brunswick. Перший у світі грамзапис у виконанні Українського національного хору Олександра Кошиця. Миттєво викупив її, але це була лише половина справи. Оскільки платівка стара, вона мало схожа на ті, які ми слухали в 19601970-х. Вона не гнеться, бо крихка. Рахував дні, коли поштова компанія доставить мені її із США. Постійно відганяв думки, що її пошкодять. Нарешті наприкінці листопада отримав посилку в Кам’янці. Радів так, що хотілося кричати як дитина. Але це було ще не все. Я мріяв організувати презентацію з цього приводу, проте як це буде, якщо відвідувачі не почують виступу хору? Довелося замовити ще й грамофон. Люди мали почути перший запис “Щедрика” так, як його чули американці майже сто років тому. Списався з бандуристом і оперним співаком Марком Фаріоном. Він порадив фірму The Victor-Victrola VVVI. Мовляв, у них грамофон простий в обслуговуванні. Якщо програвач у хорошому стані, то можна буде з ним легко розібратися. Знайшов такий із комплектом голок у США. Історія повторилася: аукціон, викуп, довга подорож, переживання за вдале доставлення. Оскільки поспішав організувати презентацію саме на Різдвяні свята, то написав директору поштової компанії Meest із проханням прискорити пересилання. Він відгукнувся, і я отримав грамофон вчасно. Перед прослуховуванням поставив кілька менш цінних платівок, щоби убезпечити свій раритет. І голка, і звук потішили. Лише тоді поставив запис хору Кошиця накрутив “Щедрика” й мало не вмер від щастя! Нарешті на Різдво, 25 грудня 2020 року, я організував омріяну презентацію. Приїхала знімальна група одного телеканалу, зняла сюжет о 12:00, а вже о 19:00 показала його у прайм-тайм.
Перше виконання “Щедрика” датується 29 грудня 1916 року. У Києві, в будинку купецьких зборів, її заспівали як народну в обробці Миколи Леонтовича. Сам композитор загинув за рік до початку випуску грамофонних платівок. 23 січня 1921-го його застрелив агент ЧК, який напередодні попросився переночувати.