“Трампутін знову всіх переграв” (с).Але це не означає, що вони діють взагалі “без плану”. В них є стратегічні цілі, є різні тактичні плани, і от який з цих планів спрацює, той і можна буде назвати перемогою.Якщо, звісно, взагалі якийсь спрацює (ось чому Путін так вперся в відступ України з “Донбасу”).Чого хоче Трамп в Ірані?”Договороздатного” уряду, який поділиться з ним, Трампом, нафтою, і погодиться координувати з США свої дії на світовому ринку нафти. Це головний план.Але, якщо це не спрацює, завжди можна сказати, що головним планом було “вбомбити цих несамовитих ісламістів у кам’яний вік, щоб вони припинили і мріяти про атомну бомбу”.Читайте також: “Затрампований” мирний процес: Україна в лещатах нової американської стратегіїЦе та сама “стратегічна невизначеність” (strategic ambiguity), якої ми колись хотіли та марно чекали від “надто передбачуваного” (у т.ч. для Кремля) президента Байдена.Ну ось, за що боролися: тепер замість надто передбачуваного Байдена маємо “надто непередбачуваного” Трампа.Звідси всі ці жарти для плебсу, що Трамп буцімто діє, просто “не маючи плану”. Але не треба себе обманювати: він азартний гравець і може добряче ризикувати (у т.ч. жертвуючи чужими життями), але точно знає, чого хоче. І це аж ніяк не те, що він публічно каже.ДжерелоПро автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
15/03/202615/03/2026Автор Олександр Ковальчук