Колишнього президента Південної Кореї Юн Сок Йоля визнали винним у низці звинувачень, пов’язаних із його рішенням ввести надзвичайний воєнний стан наприкінці 2024 року. Це рішення Центрального районного суду Сеула є першим вироком у серії з восьми кримінальних справ, порушених проти екс-лідера. Справа відкриває нову сторінку в історії політичних потрясінь, що призвели до його імпічменту та усунення з посади.
Цей вирок стосується, зокрема, непокори спробам влади затримати Юна, хоча він не торкається найсерйознішого звинувачення – очолення повстання. Звинувачення у повстанні, пов’язане із запровадженням воєнного стану, передбачає можливість смертної кари. Наразі Юн Сок Йоль утримується від публічних коментарів щодо вироку.
Раніше, коли незалежний прокурор вимагав для нього десяти років ув’язнення за ці ж звинувачення, команда захисту Юна наполягала на політичній вмотивованості такого покарання. Захист стверджував, що вимога не мала жодних юридичних підстав для надмірного покарання.
Політичний шлях Юн Сок Йоля до нинішнього вироку був стрімким і драматичним. 3 грудня 2024 року президент оголосив надзвичайний воєнний стан, звинувативши опозицію в «антидержавній діяльності». У відповідь на це, парламент негайно ухвалив резолюцію про скасування цього стану, що спровокувало спроби військових заарештувати опозиційних лідерів.
Однак воєнний стан протривав лише близько шести годин, оскільки Кабінет міністрів оперативно затвердив клопотання про його скасування. Опозиційні представники тоді ж закликали президента до негайної відставки, погрожуючи ініціювати процедуру імпічменту.
Вже 5 грудня поліція Південної Кореї розпочала розслідування за звинуваченнями Юна у державній зраді, а наступного дня проти нього було порушено кримінальну справу. Сам Юн Сок Йоль згодом вибачився перед народом за своє рішення.
Попри це, початкова спроба парламенту оголосити імпічмент не була успішною. Згодом Юну оголосили підозру у державній зраді на підставі численних скарг, а лідер Демократичної партії Лі Чже Мьон заявив про намір наполягати на повторному голосуванні за імпічмент.
Юну також заборонили виїзд з країни, а керівна партія почала обговорювати можливу відставку та дострокові вибори. Пізніше парламент підтримав законопроєкт про імпічмент, але президент пообіцяв «боротися за своє політичне майбутнє».
6 грудня 2024 року Конституційний суд розпочав слухання у справі про імпічмент, а слідчі планували допитати Юна, проте він двічі проігнорував повістки. 3 січня 2025 року слідчі спробували увійти до його резиденції для арешту, але спробу зупинили після протестів.
Пізніше влада готувалася до повторної спроби арешту, оскільки політик знову ігнорував виклики та забарикадувався у своїй резиденції. 15 січня 2025 року слідчі вперше в історії заарештували тимчасово відстороненого президента, хоча він відмовився давати свідчення.
18 січня Юн відвідав суд, щоб оскаржити рішення про можливий арешт. 24 січня 2025 року Суд Сеула відхилив запит прокуратури щодо продовження терміну утримання Юна під вартою, а 8 березня він вийшов з в’язниці після скасування арешту судом.
Остаточна крапка у його президентстві була поставлена 4 квітня 2025 року, коли Вищий суд Південної Кореї усунув Юн Сок Йоля з посади президента, затвердивши рішення про імпічмент. Нинішній вирок додає ще один важливий епізод до цієї складної політичної історії.