У Києві на 63-му році помер єдиний син кінорежисера Сергія Параджанова Сурен. Одружений не був. Нащадків не залишив.
Торік Сурен переніс інсульт. Не все пам’ятав, був у комі, каже товариш Олександр Денисенко. Я його добре знав ще до школи, бо наші батьки товаришували. Потім вчилися в одному класі. Сурен був спокійний, добрий, вразливий. Гарно малював, мав великий каліграфічний хист. Однак його він не реалізував у житті. Ненавидів комуністів. Страждав через те, що його батька переслідували.
Сурен Параджанов закінчив Київський будівельний інститут. Мав освіту архітектора. Зіграв епізодичну роль у фільмі батька “Тіні забутих предків”. На початку 1990-х знявся у документальній стрічці “Параджанов. Остання весна”.
Навесні 1973 року Сурен захворів на черевний тиф, розповідає Денисенко. Лежав в інфекційній лікарні на території Києво-Печерської лаври. З однокласниками пішли його провідати, але нас не впустили. Мовляв, заклад інфекційний, а ми навіть не родичі. Передали Сурену фрукти й цукерки. А самі перелізли через паркан і з внутрішнього дворика потрапили до його палати. Сурена саме провідував батько. Обидва були сумні й невеселі. Зраділи, як нас побачили. Дядько Сергій почав співати пісню про Київ і розповідати смішні історії. Настрій у всіх піднявся. А потім і Сурен заспівав із ним. Отаким радісним і під крапельницею я його пам’ятаю все життя.
Сергій Параджанов помер 20 липня 1990 року. З дружиною викладачкою російської мови Світланою Щербатюк розійшовся, коли їхньому синові було 2 роки. Жінка померла торік 20 червня.