18 квітня вшановують святителя Косму, єпископа Халкідонського.
Святитель Косма жив у IX столітті. У молодості він прийняв чернечий постриг і пішов у монастир, а пізніше був висвячений у сан єпископа Халкідонського. У період іконоборчих гонінь йому довелося захищати православну віру. Святитель не підкорився указу імператора Лева Вірменина і не прибрав із храмів святі ікони. За це його позбавили кафедри і відправили у заслання.
Пізніше імператор повернув єпископа, розраховуючи на його поступки, проте святитель Косма залишився вірним своїм переконанням. Разом із преподобним Авксентієм вони продовжили відстоювати шанування ікон. Через постійні гоніння святитель сильно ослаб і помер у 816 році.
18 квітня – Світла субота, заключний день Великоднього тижня. У храмах цього дня завершується особливе великоднє богослужіння. Віруючі йдуть на службу, щоб розділити радість Воскресіння Христового.
Одна з головних традицій Світлої суботи – роздача артоса, особливого пасхального хліба, який весь Світлий тиждень перебував біля ікони Христа в храмі. Після молитви його розламують і роздають парафіянам. Цей хліб прийнято зберігати вдома біля ікон і, за народним повір’ям, можна давати потроху під час хвороби.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поминальні дні: що нести на кладовище та як себе там поводити
У Світлу суботу в храмах закриваються Царські врата, що символізує закінчення святкового тижня і перехід до звичайного церковного ритму.
Світлу суботу потрібно постаратися провести в радості та щедрості: пригощати близьких, допомагати нужденним, влаштовувати сімейні зустрічі. Вважається, що добрі справи в цей день приносять благополуччя на весь рік.
Святому Космі моляться про допомогу в господарських справах, здоров’я, захист від спокус і зміцнення віри.
Що заборонено у Світлу суботу
Це день треба провести спокійно, без сварок, скандалів і злих слів. У цей день намагаються уникати образ, наклепу та відмови в допомозі. Вважається, що негативні емоції в цей період можуть принести труднощі в дім.
Серед церковних обмежень – відмова від важкої фізичної праці та метушні. Допустимі лише побутові справи. Також у цей день не прийнято відвідувати кладовища, оскільки триває великодній період радості. Для поминання покійних у церковній традиції існує окремий день – Радониця (другий вівторок після Великодня).
У Світлу суботу не вінчають.
Чоловікам не варто виходити на город і займатися посадкою – це може “зіпсувати” урожай, чоловічі руки “йдуть у цвіт, а не в корінь”.
Не можна одягати брудний одяг, сваритися і говорити підвищеним тоном – щоб не накликати проблеми в домі та зі здоров’ям.
Не радять байдикувати і довго лежати в ліжку, щоб не “проспати” удачу і достаток.
Прикмети
Дощ пішов – буде хороший урожай жита і благополучний рік;
качки плескаються у воді – до стійкого тепла;
на водяній лілії з’явилося листя – заморозків більше не буде;
черемуха цвіте – скоро похолоднішає;
розпустилася мати-й-мачуха – до тепла.
За росою також визначають погоду: якщо вона з’являється ввечері – день буде ясним, якщо швидко висихає вранці – до дощу, а якщо не зникає до полудня – опади триватимуть.
У Провідний тиждень віруючі відвідують храми, подають записки з іменами покійних, моляться за упокій, відвідують кладовища і приводять до ладу могили рідних.
У різних регіонах країни традиції дещо відрізнялися. Найчастіше поминання починалося зі Світлого понеділка і тривало до понеділка Фоминого тижня. У народі цей період називали проводами, поминками або гробками.