Археологи в Саффолку у Великій Британії виявили римське святилище, де віряни протягом кількох століть залишали жертвоприношення навколо давнього поховального кургану, серед них свинячі черепи, монети та цілі скелети тварин.
Найбільш незвичайними знахідками стали шість свинячих черепів, навмисно розміщених обличчям до святилища. На двох черепах лежали римські монети, а мідні сліди на третьому можуть свідчити про те, що монету поклали на нього раніше, повідомляє Arkeo News.
Дослідження комплексу провела Archaeology South-East перед початком житлового будівництва. Ангус Форшоу опублікував детальний аналіз пам’ятки, який показує, як доісторичний поховальний монумент перетворився на центр римського культу, а згодом став частиною середньовічного ландшафту.
У центрі комплексу розташовувався великий круглий курган ранньої бронзової доби. Рів навколо нього мав діаметр близько 45 метрів, а нижні відкладення вказують на спорудження пам’ятки приблизно між 2200 і 1600 роками до нашої ери.
Згодом землеробство зруйнувало більшу частину кургану, а первісне поховання не збереглося. Водночас відсутність інших пам’яток бронзової доби поблизу може свідчити про навмисне розчищення території навколо нього.
На початку другого століття нашої ери римська громада, ймовірно, оточила курган великим прямокутним теменосом, або священною ділянкою, розміром приблизно 200 на 160 метрів. Ознак житлової забудови всередині не виявили, натомість межі комплексу, ями, поховання тварин і можливий колодязь вказують на його релігійне призначення.
Римляни також зберегли або використали давній кільцевий рів навколо кургану. Це свідчить про те, що стародавня пам’ятка залишалася центральною частиною сакрального простору.
На схід від кургану археологи знайшли невелику споруду, яку інтерпретують як святилище. Будівля мала приблизно 5 на 4,5 м, а два можливих місця для колон у південно-східному куті могли позначати вівтар.
Святилище було невеликим, але його ретельно оздобили. Археологи знайшли близько 48 кг розписної штукатурки переважно білого та червоного кольорів із фрагментами рожевого та зеленого, а понад 111 кг черепиці свідчать про дах із черепиці.
Найвиразніші докази ритуальних практик виявили в ямах на захід від святилища. Усі шість свинячих черепів були повернуті на схід, у бік святилища, а на двох із них лежали римські монети.
Одна монета була сестерцієм імператора Антоніна Пія, датованим 156157 роками нашої ери. Друга була дупондієм Фаустини 142 року нашої ери, а зелені мідні сліди на третьому черепі можуть свідчити про колишню присутність ще однієї монети.
Ритуальні відкладення накопичувалися протягом тривалого часу. Радіовуглецеві датування та пізніші монети показують, що ями могли відкривати повторно для нових жертвоприношень, а одна з монет датується 345350 роками нашої ери.
Більшість свиней були молодими дорослими самцями. Зчленовані кістки свідчать, що під час поховання шкіра могла ще з’єднувати голови та ноги тварин.
Інші знахідки показують, що свині були лише частиною ритуальної практики. Біля ймовірного входу знайшли цілий скелет собаки з лопаткою коня, в іншому місці поховали півня з лопаткою великої рогатої худоби та оленячими рогами, а молоду корову поховали майже неушкодженою на протилежному боці кургану.
Різноманітність жертвоприношень не дозволяє пов’язати святилище з одним конкретним римським божеством. За оцінкою Форшоу, воно могло бути місцем місцевого культу або використовуватися для різних релігійних практик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли рідкісний денарій самопроголошеного імператора Караузія
Між входом і курганом також виявили глибоку шахту, яку інтерпретують як можливий колодязь. Її розташування на шляху до святилища може свідчити про використання води для очищення або ритуальної підготовки.
Неподалік у ямі знайшли близько 2 кг устричних мушель та кілька свинячих ікл. Така концентрація мушель була незвичною для цього району, хоча знахідка не доводить, що на території святилища проводили ритуальні бенкети.
Для римлян давній курган, ймовірно, набув нового значення саме через свій вік і помітність у ландшафті. Первісне призначення пам’ятки могло бути вже забутим, однак її давність стала основою для формування нового релігійного центру.
У вересні 2019 року на Мамай-горі в Запорізькій області археологи знайшли нерозграбоване скіфське поховання. Воїна в потойбіччя супроводжував короткий меч із золотими прикрасами – акінак.