1 січня на території національного комплексу “Експоцентр України” відкрили найбільшу в державі ковзанку. Навколо неї також працює Зимове містечко з дитячими атракціонами, кіосками із шашликами та глінтвейном, новорічною ялинкою.
Ковзанка та Зимове містечко, стали одними із найпопулярніших розважальних локацій для киян та гостей міста. Щодня сюди приходять тисячі людей. За вхід на ковзанку і безлімітне катання платять по 240 грн.
Кореспондентка Gazeta.ua побувала на території комплексу та послухала про що там говорять люди. Також поговорили із частиною відвідувачів та продавців – чи задоволені вони ковзанкою і Зимовим містечком та які бажання та мрії хочуть реалізувати у 2022-му.
60 ТИСЯЧ ШТРАФУ
Напроти центральних воріт на вході до Національного комплексу “Експоцентр України” гостей зустрічає висока новорічна ялинка, прикрашена вогнями жовтого, зеленого та синього кольорів.
Неподалік ялинки установлена новорічна карусель, розписана різнокольоровими малюнками. Дитячі голоси та сміх чути з обох поверхів атракціону. Колами на конях та поні катаються наймолодші. Пускають дітей до 5 років. 5 хв. розваги обійдуться у 100 грн.
– Вы не имеете права у меня ничего требовать!, – кричить у вікно каси чоловік у довгій чорній куртці з капюшоном на голові. На руках тримає 3-річну доньку.
Киянин незадоволений вимогою показати сертифікат про вакцинацію від коронавірусу. Документ вимагають в усіх дорослих. Тільки за їх наявності можуть купити квиток на карусель для своїх дітей.
– Провєрка приходила, заплатили 60 тисяч штрафу за те, шо пустили без сертифікату, – пояснює дядькові адміністратор. – Не можемо вас пустить. Ми й самі не раді. Думаєте, ми хочемо оце перевірять? До нас же приходять і жалуються, шо пускаєм всіх або ще кажуть: “Пачєму ви не разговарюєте на українскій мові нашій?”.
В слєдующом году у Діда Мороза сєртіфікати будете провірять?
– Это постановление, а не закон. Я не обязан вам разглашать свои медицинские данные. Мне что теперь ребенку сказать, что она не может покататься, потому что нет бумажки какой-то?, – киянин не заспокоюється, розмахує руками. – Ви в своем умє? В слєдующом году у Діда Мороза сєртіфікати будете провірять? Ці всі штрафи вообще незаконні.
Розмову перериває різдвяна музика, яка лунає зі сцени позаду фуд-кортів. Її встановили до кінця новорічних свят. Гостей розважають запрошені артисти, музиканти. Також на сцені організовують різні конкурси із призами.
ШАШЛИКИ
Зо три десятка кіосків з їжею та напоями стоять у кілька рядів обабіч найбільшої відкритої ковзанки у Києві. Роздивитися з-далеку, що продають, важко. Бо площа майже увесь час стоїть в густом димі, який “напускають” мангали, де готуються шашлики.
Поїсти можна за столиками прямо на вулиці. Шашлик зі свинини обійдеться у 80 грн за 100 гр, курятина трохи дешевша – 70 грн, телятина – 90 грн. До мʼяса продаються овочі – на грилі, свіжі та засолені. Також – картопля фрі, лаваші, плов, бограч, смажені ковбаски та ход-доги.
– Кілограм шістдесят шашлику продали сьогодні, – розповідає власник однієї з лавок 38-річний Олексій Бульба. Від холоду рятується теплим шкіряним желетом із хутряною підкладкою. – Свинину беруть найбільше. Картопля популярна, овочі, ковбаси. Іноді люди жаліються, що дорого, але то завжди так було.
Підприємець працює на ВДНГ вже 7 років. Усього ресторанною справою займається близько 11 років. Починав разом із дружиною. Нині на роботу часто наймає родичів. Разом з командою відвідують також інші ярмарки та фестивалі. На свята виторг завжди кращий, зізнається.
– Зимовий сезон основний – високий сезон, як кажуть у Буковелі. Буває, не вистачає продуктів, усе розбирають. У карантин було трохи тяжко, але зараз починаємо потроху відбивати збитки. Хоча того об’єму продажів, який був до ковіду, ще немає, – пояснює Олексій.
Ніхто ще нічого собі не підпалив
Відвідувачі можуть доготувати придбану їжу на спеціальних дерев’яних столиках, які стоять у Зимовому містечку. Із виямки у середині кожного – стирчить поліняччя та горить маленьке багаття. Продавці видають спеціальні палички покупцям.
– Щоб могли собі щось досмажити, підсмажити. Ну і для антуражу. Взагалі зимова ярмарка вона подразуміває дим, вогонь. Бо так затишно. Слава Богу, ніхто ще нічого собі не підпалив, – жартує Бульба. – У новорічну ніч ми не працювали. Зачиняли лавку, а 1 січня вже приймали відвідувачів.
Святкувати на ВДНГ люди приходять зі своїм алкоголем та часто поводяться неадекватно, жаліються торговці.
500 ГРИВЕНЬ НА ТРЬОХ
На ВДНГ приїжджають відпочивати родинами. Найчастіше дорослі замовляють дітям та собі каву чи гарячий шоколад. Напої вартують від 50 до 70 грн за склянку.
– Заплачу за парковку гривень 100, – розповідає дружині чоловік із чорною захисною маскою на бороді. Розпаковує хот-дог, від якого здіймається пара, та віддає маленькому синові. – Тут стільки парковка стоїть, що капець. І осьо сьогодні потратились, і на Новий рік. Треба вже за 10 хвилин десь їхати. Оно дід бутерброди зі шпротами їсть. Ото маладєц! – киває головую у бік столика напроти.
Чи подобається Зимове містечко?, – питаюся в родини.
– Непогано тут, але дорого. Аби ж трошки дешевше. Нам утрьох, шоб зайти, то гривень 500-700 треба, – відповідає жінка у бежевій шубі з натурального хутра, називається Олесею. На вухах носить великі золоті сережки з кольоровим камінням. – На ковзанку не пішли, бо трошки боягузи. Не вміємо кататься. Малий любить роботів, хотіли на виставку сходить. То десь нам 500 грн вийде ще вона. Дорого. Аби хоч 100 грн просили за вхід. На їжу ж нормальна ціна більш-менш. А так ми на новий рік витратилися. Святкували утрьох а тисяч 10 пішло. Спершу на дві продуктів узяли. А потім то одне, то інше докупляли.
УКРАЇНА І ВІЙСЬКА
Головною розвагою у Зимовому містечку є ковзанка. У її центрі розмістили декорацію з прикрашених вогнями живих ялинок. Усього ковзанка вміщує не більше 800 дорослих та дітей – саме така кількість ковзанів в наявності. Іноді доводиться відмовляти охочим, зізнається Максим, адміністратор арени.
– Просимо почекати тоді. Але таке трапляється рідко. Хтось приходить зі своїми ковзанами, – каже невисокий чоловік у джинсах з рацією у руках. – Черги у нас тільки у святкові та вихідні дні. 2 січня аж до гірки стояли люди, – показує на дитячу гірку за 100 метрів від входу.
Дітей до 4 років на ковзанку пускають безкоштовно. Можна придбати також VIP-білет. Для його власників є окрема черга, яка рухається швидше. У святкові дні за день арену відвідує близько 2000 людей.
До розмови долучається сервіс-менеджер ВДНГ 21-річний Рінат Теміргалієв. Має чорне жорстке волосся, скуйовджене від капюшону та акуратно вибриту бороду. Пропонує провести екскурсію всередині.
Хлопець приїхав до Києва у 2019 році з окупованого Криму. Не хотів залишатися громадянином Росії, пояснює. Батьки не переїхали, бо не змогли покинути рідну домівку в Євпаторії, додає.
– Там инфраструктура стала лучше. Но очень много налогов – с продуктов, с зарплаты. Покупаешь машину – налог. На жилье свыше 50 квадратов – налог, – розповідає Рінат. – Друзья разделились во взгяладах, многих потерял после перезда. Говорят: “Ты же предатель. Ты в Украину уехал!”. Отвечаю им: “А ничего, что вы служили под флагом Украины, а теперь под российский стали?”.
Никто Россию не выбирал
У Київ Рінат переїхав із дівчиною.
– Никто нормально ж не голосовал на референдуме, никто Россию не выбирал. Там было два вопроса – и оба про переход в РФ. Среди моих знакомых нет таких, кто ходил голосовать. Не знаю, кто это все выбрал. Украине надо было сразу войска пустить и не допускать изначальной оккупации. Почему она этого не сделала?, – продовжує Рінат. – Я как сейчас помню, что когда сбежал президент в Ростов, то начали понимать, что что-то пойдет не так. До этого угрозы никакой не было. А потом: “У вас есть две недели, чтобы поменять паспорт!”. Страшно было, когда выглядываешь из окна, а там стоит БТР.
Минаємо залізну огорожу, проходимо в скляні двері крізь гумові шторки. За турнікетом одразу приміщення для отримання ковзанів. Тут у близько два десятки рядів вони просушуються та чекають нових відвідувачів. Після кожної зміни чистити та обробляти їх приїжджає спеціальна служба.
Поряд біля турнікетів стоїть буржуйка. Кількома такими пічками тут опалюють приміщення. Охоронець підкидає дрова щонайменше кожні дві години, а далі вугілля продовжує віддавати тепло.
ТРАВМИ
У відпочинковій зоні навколо невеликої новорічної ялинки розмістили лави. Усередині є камери схову для особистих речей, кіоск з глінтвейном та закусками, лавки інструкторів та фотографів. Замовити магніт із власним зображенням на ковзанці коштує 100 грн.
– Много конфликтов из-за того, что просим показать COVID-сертификат, – каже Рінат. – Можем вызвать даже полицию, а они штрафы редко выписывают. Большая текучка людей. Когда кто-то увольняется, то на его место приходит другой. Он может не знать или не понимать до конца працил. Вот сегодня была проверка и хорошо, что обнаружили работника, который пустил человека без сертификата.
На льодовій арені постійно підтримують температуру від -7 до -11°C.
– У нас постоянно действуют установки – чиллеры, которые держат температуру? – каже менеджер. – Под катком несколько тысяч метров труб. Они все сложены змейкой на расстоянии друг от друга не больше пяти сантиметров. Устанавливали арену в течении месяца. Поддерживаем работу и ночью. Лед не любит сильного холода, потому что начинает трескаться. Если сильно холодно, то повышаем температуру. В прошлом году ж и минус двадцать было. Когда снег идет – чистим. В прошлом году все почти работники брали лопаты, и я тоже, чтоб люди могли кататься.
За порядком на ковзанці слідкують адміністратори та інструктори. Поряд працює медичний пункт, адже бувають травматичні випадки.
– Мужчина, 80 лет. Упал, ударился головой и потерял сознание, – каже Рінат. – Оказали первую медицинскую помощь, вызвали скорую, рассек голову. Травмируются как дети, так и взрослые. Дети все рвутся на лед, а постарше люди могут не рассчитать свои возможности.
Із трибун люди очікують доки гарячою водою оброблять арену. Спеціальна машина робить обхід кожну годину, щоб прибрати всі нерівності від ковзанів. За 15 хв люди знову повертаються на лід.
МРІЇ ПРО КІНЕЦЬ ВІЙНИ
Зимова країна та ковзанка працюють до 23:00. За 20 хв до закриття останні кола намотує 62-річна Лариса. У Київ приїхала з Нової Каховки Херсонської області, щоб провести святкові вихідні з сином Олексієм та його сімʼєю. Востаннє каталась на ковзанах ще у дитинстві, зізнається.
– После Нового года приехала и потащила сына с невесткой, – каже жінка. Одґгнена у коричневу довгу дублянку з хутровим комірцем та шкіряний картуз. Однією рукою притримує окуляри, а іншою міцно вчепилася за борт арени, щоб не впасти. – Очень любила в детстве. При чем, Днепр у нас замерзал – и только так. На искуственном катке вообще первый раз. Сдесь класно, свежий воздух. Я попала в сказку! Мне 62 года, а радуюсь, как ребенок. Катались и на атракционах, но дороговато. Меня эти цены испугали, но сын сказал, чтоб я об этом не думала. Потому что пенсия у меня, как у всех – 2200. Алеш, иди сюда.
Олексій із сімʼєю проживає у Києві, а з мамою бачиться переважно на свята.
– Я в детстве на каток стал, постоял – и все. А это второй раз получается, – розповідає чоловік. Довгий червоний шарф прикриває його велике татуювання на шиї, на вусі носить тунелі. – Приехали с детьми, они стали сразу – и поехали, хорошо катаются.
– Собачка у них есть хорошенькая еще, но вот коньков для нее не нашло, – жартує Лариса, – она с елкой дома осталась.
Дрібний дощ падає на потріканий асфальт біля ковзанки. Лавки з їжею позачиняли продавці та повимиками лампи біля кіосків. На столах залишились пусті пакети, склянки та пляшки з-під вина. Хитаючись, під руку, до виходу помало шкутильгає немолода пара у куцому зимовому озязі. Новорічна мелодія біля арени помалу стихає.