fbpx

“Те, як затягують конкурс з обрання керівника САП, – плювок в обличчя Байдену”: конкурс триває майже рік

Головна Сторінка » “Те, як затягують конкурс з обрання керівника САП, – плювок в обличчя Байдену”: конкурс триває майже рік

В Україні 508 днів немає керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Назар Холодницький завершив роботу на посаді у 21 серпня 2020-го. З того часу обов’язки виконує Максим Грищук. Конкурс на посаду почався 25 січня триває майже рік. Хто і чому затягує обрання керівника САП у матеріалі Gazeta.ua.

Чим займається САП

САП самостійний структурний підрозділ Офісу генерального прокурора. Орган утворили 22 вересня 2015-го. Там займаються наглядом за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності Національного антикорупційного бюро. Спецпрокуратура підтримує державне обвинувачення у відповідних провадженнях. Представляє інтереси громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом і пов’язаних із корупцією.

Що залежить від керівника Спецпрокуратури

Призначає керівника САП та адмінслужбовців відомства генеральний прокурор за результатами конкурсу. Від керівника відомства залежать розслідування корупційних справ. Він може дати хід розслідуванням щодо суддів, мерів, місцевих депутатів, чи навпаки загальмувати їх.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обрання керівника САП: США заявили про корупцію

Конкурс триває майже рік

Конкурс з обрання керівника САП, його заступника й начальника п’ятого відділу прокуратури розпочався 25 січня минулого року. До участі допустили 115 кандидатів. Конкурсна комісія складається з 11 осіб: чотирьох представників ради прокурорів серед них Роман Куйбіда заступник голови правління ГО “Центр політико-правових реформ”, Нона Цоцорія екссуддя Європейського суду з прав людини, Драго Кос був першим головою Комісії із запобігання корупції Словенії, Томас Файрстоун колишній прокурор США. Та ще 7 членів від Верховної Ради.

21 грудня торік конкурсна комісія проводила співбесіди з фіналістами конкурсу. Це є останнім етапом з відбору кандидатів. Комісія мала визначити переможців. Однак під вечір п’ятеро делегованих Верховною Радою членів відмовилися затверджувати результати. Пояснили тим, що нібито “залишився незатвердженим допуск до держтаємниці одного з кандидатів”. Голова комісії депутатка від групи “За майбутнє” Катерина Коваль заявила, що засідання треба перенести, аби отримати офіційний документ про такий дозвіл. Усно вона його отримала. Корумповані сили блокують роботу комісії, заявило посольство США в Україні.

За результатами конкурсу, які не затвердили, у фінал вийшли детектив НАБУ Олександр Клименко та прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк. Клименко набирав 246 балів. Його конкурент 229. Детектива мали би призначити новим керівником САП, а Синюка його заступником. Останнього просуває Офіс президента.

Клименко брав участь у розслідуваннях “газової справи” екснардепа Олександра Онищенка, щодо екскерівника Державної фіскальної служби Романа Насірова. Розслідував справу, в якій НАБУ підозрювало заступника голови Офісу президента Олега Татарова у причетності до корупційної схеми ще в часи роботи адвокатом.

Андрій Синюк прокурор 1-го відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів СБУ та ДПСУ Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу генерального прокурора. У 20152016 роках не вказав жодної нерухомості, де мав би проживати з родиною. А у 2017-му задекларував дохід дружини у 57 тис. грн від відчуження нерухомого майна, якого не було у попередніх деклараціях.

Що кажуть фіналісти

“Затягування справи почалося ще влітку, на етапі доброчесності, говорить Олександр Клименко. Половина конкурсантів пройшли доброчесність, і після того перерва була велика, більше місяця. Зрозуміло було, що вже конкурс дуже-дуже сильно затягнувся”.

“Я вважаю, що мені були невірно виставлені бали за практичне завдання, каже Андрій Синюк. Я думаю, що це є підставою для оскарження рішення комісії. Також впродовж конкурсу були інші порушення”.

Що про конкурс кажуть Зеленський, Офіс президента та міжнародні партнери

“Володимир Зеленський максимально зацікавлений у тому, щоб “конкурсна комісія завершила всі необхідні процедури до кінця року, визначивши найбільш гідного кандидата на посаду керівника САП, заявили в Офісі президента. Для цього комісія має всі необхідні можливості. Станом на сьогодні можна констатувати, що конкурсний відбір здійснювався відповідно до чинного законодавства. І президент, і Офіс президента, і вся владна команда очікують на успішне завершення як цього етапу конкурсу, так і загалом відбору керівника САП. Не бачимо підстав для затягування конкурсу”.

Обрати нового керівника САП та забезпечити прозорий процес відбору нового директора Національного антикорупційного бюро Володимир Зеленський обіцяв після зустрічі із президентом США Джо Байденом 1 вересня 2021 року. Про це йдеться у спільній заяві Києва і Вашингтона щодо стратегічного партнерства двох країн.

Тимчасово повірена у справах США в Україні Крістіна Квін у грудні торік заявила, що процес призначення нового керівника САП в Україні мав бути завершений 2021-го. Президент Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль та голова Нацбанку Кирило Шевченко підписали зобов’язання перед МВФ обрати голову САП до 21 листопада 2021 року.

Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE, юрист:

“Сама ідея, щоб незалежні члени комісії, міжнародні експерти обирали керівника САП у тому, щоб вони обрали людину, яка не зважатиме на політичну кон’юнктуру.

Влада втратила свого фаворита на цьому конкурсі Андрія Костіна, якого викинули із конкурсу міжнародні експерти. А Клименко фактично виграв, бо всі бали оголосили. І влада боїться Клименка на цій посаді саме тому, що він незалежний. Він може дати хід справам, які загрожують правлячій еліті. Тому цей конкурс триває півтора року. А інші проходять за пару годин.

Зеленський особисто гарантував Байдену обрати керівника САП швидко. А тепер перед обличчям російської агресії порушуємо обіцянки головному союзнику

Якщо у нас немає керівника САП у нас немає ефективного боротьби із корупцією вже півтора роки. А це політичні обіцянки президента. Це наші міжнародні зобов’язання. Зеленський особисто гарантував Байдену обрати керівника САП швидко. А тепер перед обличчям російської агресії порушуємо обіцянки головному союзнику. Це межує із державною зрадою. Те, як затягують цей конкурс, плювок в обличчя Байдену. Жодних прогнозів дати вже не можна бо ти думав, що такі речі не можливі, а вони трапляються у прямому ефірі. Можливий зрив конкурсу, скасування через Окружний адміністративний суд Києва. Якби влада хотіла боротися із корупцією, то благали би Клименка обійняти посаду”.

Роман Маселко, адвокат, експерт групи судової реформи Реанімаційного пакету реформ:

“Це особливо цинічний саботаж. Негативні наслідки можуть бути не лише для НАБУ чи САП, а для країни в цілому. Бо до конкурсу прикута увага перших осіб наших стратегічних партнерів. Зеленський давав Байдену особисту обіцянку, що конкурс закінчать до кінця року. Під цей конкурс підв’язана наша допомога від ЄС. Звертали увагу посли Великої сімки. Дії членів конкурсної комісії це вже злочин, зловживання службовим становищем.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Конкурс в НАБУ спробують заблокувати – Шабунін

Коли фаворити влади не пройшли, було зрозуміло, що конкурс намагатимуться зірвати. Але щоб так не міг уявити. Вигоди від блокування конкурсу значно менші, ніж втрата репутації держави. Посли Великої сімки казали, що прийдуть всім складом на засідання комісії. Але прийняти рішення вони не можуть. Міжнародні партнери можуть відмовитися від допомоги і підтримки і це під час агресії Росії. Міжнародні спостерігачі можуть відмовитися від участі у наших конкурсах.

Влада намагається поставити на чолі правоохоронних відомств людей за принципом лояльності

САП ключова у всій антикорупційній інфраструктурі. Тому що навіть у НАБУ руки і ноги зв’язані через відсутність керівника Спецпрокуратури. Зараз ці функції виконує генеральний прокурор. Але логіка в тому, щоб САП була незалежною і від генпрокурора. У розвалі справи Татарова і передачі її до СБУ зіграла генеральна прокурорка (2 грудня 2020-го НАБУ і САП підготували підозру Татарову. Але її не вручили, тому що генеральна прокурорка Ірина Венедіктова відсторонила чотирьох прокурорів, які вели справу Gazeta.ua). Влада намагається поставити на чолі правоохоронних відомств людей за принципом лояльності. Міжнародні партнери та суспільство вказували, що це не можливо. Люди на чолі цих структур мають бути незалежні. Це принцип успішної боротьби із корупцією. Лише покарання представників чинної влади матиме ефект.

Затягувати можуть довго. Те, що комісія не змогла проголосувати за математичну операцію що 230 плюс 16 буде 246 було соромом і ганьба. Хтось з комісії хворіє, у когось кішка голодна вдома. Губили дипломи і довідки. Можна очікувати чого завгодно. Тягнути можуть, поки чекають на скасування конкурсу рішенням ОАСК, наприклад. У підсумку програє Україна”.