Теорія демократичної підкови

Вони достатньо успішно вдають, імітують та мімікрують під демократію, проте насправді є втіленням недоліків демократії, хоч у різних її проявах.У випадку путінізму це приклад так званої спін-демократії, яка імітує демократичні інститути та процедури з метою монополії влади шляхом контрою за інформаційним полем, програмування паралельної політичної реальності, яка є антидемократична в усіх значеннях. У випадку трампізму це монополія над демократичними інститутами та процесами з метою все тієї ж монополії влади шляхом ігнорування демократичних цінностей, практик та процедур, програмування єдиної правильної паралельної політичної реальності.Теорія демократичної підкови відтворює проблему політичної ідеології право-лівого спектру, яка спостерігається з “нульових” років, коли крайні праві та крайні ліві політичні партії щораз менше є політичними конкурентами, а натомість стаю щораз ближчими у своїй риториці та світогляді. Проблема, яка відома у політичній науці як проблема теорії підкови.Демократії стає щоразу складніше виживати в умовах центристської позиції, а її намагання, попри щораз більше викликів для демократії дотримуватися “золотої середини”, у підсумку призводить лише до посилення антидемократичних сил. Щобільше, такі антидемократичні сили намагаються переконати, що саме вони є носіями справжньої демократії.Причина цієї невтішної тенденції, яка от-от стане закономірністю, нездатність демократії захищати себе. У сучасної демократії синдром набутого імунодефіциту через відсутність здорових антитіл, щоб протидіяти агресивним авторитарним та псевдодемократичним вірусам, а також втрата здатності розрізняти здорові та нездорові процеси у своєму організмі. Через неадаптивні ціннісні та етичні рамки, у яких демократія застигла в парадигмі ілюзії кінця історії, вона повірила у свою неповторність та цивілізаційну безальтернативність, що дозволило чисельним псевдодемократам зберегти форму, але вихолостити зміст.Якщо демократія не стане войовничою і не навчиться захищати себе від своїх ворогів, не лише зовнішніх (закритих суспільств), але також внутрішніх (відкритих суспільств), то вона вже дуже скоро з категорії “поганої форми правління, але нічого кращого людство поки що не придумало” перейде у категорію “одна з багатьох поганих форм правління, які придумало людство, але просто має кращу репутацію”.ДжерелоПро автора. Тарас Радь, координатор спостереження за виборами Громадянської мережі ОПОРАРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.