Позиції Дональда Трампа посилилися. Колегія виборників підтвердила: тепер він точно – майбутній президент. Нові заяви політика та його оточення шокували навіть палких прихильників Трампа. Та чи не фальстарт це, – розбиралася Gazeta.ua.
17 грудня 2024 року Колегія виборників США офіційно обрала Дональда Трампа наступним президентом. Він отримав 312 із 538 голосів (для обрання потрібно мінімум 270 голосів). За Камалу Гарріс висловилися 226 виборників.
Жоден з членів Колегії не висловився всупереч голосуванню у своєму штаті. Така міцна відповідність спостерігається на других поспіль президентських перегонах у Сполучених Штатах. Теоретично “невірні” виборники могли подати голоси всупереч всенародному волевиявленню. Хоча такі випадки траплялися 164 рази, “невірні” виборники не впливали на загальний результат голосування.
Геть Колегію!
Напружене очікування Колегії виборників 17 грудня 2024 року та заплутана система підрахунку знову привернули увагу до необхідності реформи виборчої системи.
Треба скасувати Колегію виборників, – пропонує губернаторка штату Нью-Йорк, демократка Кеті Хочул ( Kathy Hochul), адже вона надає більшої ваги малонаселеним штатам. Відтак Хілларі Клінтон у 2016 році набрала майже на 3 мільйони голосів більше за суперника, але у Колегії виборників переміг республіканець Дональд Трамп. Тому “вирішальне значення повинно мати всенародне голосування” цитує Хочул видання The Hill.
Додає драйву
Тим часом Трамп офіційно все ще не тріумфатор: за процедурою потрібно ще чекати до 6 січня 2025 року, коли Конгрес оголосить переможця перегонів. Але політик на це не зважає. Натяки, заяви й анонси самого Трампа і членів його команди уже змінилися.
Дональд Трамп подав позов на газету Des Moines Register, котра за кілька днів до голосування 5 листопада опублікувала соціологічне дослідження, згідно з яким у традиційно прореспубліканському штаті Айова лідирує кандидатка від демократів. У понеділок, 16 грудня, на пресконференції політик назвав ЗМІ “корумпованими”. З огляду на рішучий тон, переможець президентських перегонів-2024 переходить у контрнаступ.
На тому ж заході Дональд Трамп заявив про прогрес у мирному процесі в Україні. 17 грудня в американських ЗМІ з’явилося повідомлення про те, що майбутній спецпредставник президента США з українського питання Кіт Келлог у січні має відвідати Київ та інші столиці, але не Москву.
У Києві зреагували – президент Володимир Зеленський в інтерв’ю газеті Le Parisien зазначив, що Дональд Трамп розуміє неприпустимість для України “заморожування” війни або капітуляції.
У Москві прямо наміри Келлога не коментували, але теж висловилися проти “заморозки” конфлікту.
Рветься до роботи
У США більшу увагу привернули інші заяви Трампа: про масштабну депортацію понад одного мільйона мігрантів, про можливе помилування учасників штурму Капітолію 6 січня 2020 року та про можливі реформи. У ЗМІ ширяться припущення та інформаційні витоки про нібито заготовлені пів сотні указів чи інших рішень, котрі новий президент підпише у перший же день виконання своїх обов’язків.
Насправді найголовніше для Дональда Трампа готується майже потайки, за лаштунками публічної уваги. Йдеться про затвердження на посадах усіх тих кандидатів і кандидаток, яких він номінував після 5 листопада 2024 року. Обраний президент розуміє – без швидкого вирішення кадрового питання інші плани “підвиснуть”. Республіканці й демократи у Конгресі, де й вирішуватиметься доля трампівських посадовців, готуються до баталій. Так, лідер республіканської більшості у Сенаті Джон Тьон анонсував агресивний розклад роботи з голосуваннями по п’ятницях, з короткими перервами і роботою у вихідні дні. “У листопаді американський народ передав Трампу мандат і ми маємо забезпечити, щоб президент Трамп якнайшвидше призначив на посади потрібних йому людей”, – пояснив Тьон.
Швидко навряд чи вийде – демократи готуються прийняти бій.
Маск, НЛО і таємні плани демократів
Поки Роберт Кеннеді-молодший зустрічається з зацікавленими посадовцями як кандидат на посаду міністра охорони здоров’я, а номінанти на крісла “силовиків” проводять ознайомчі зустрічі у Пентагоні, у Палаті представників демократи на закритому засіданні обрали Джеррі Коннолі головою Комітету з нагляду. У його сфері впливу будуть міноборони, збройні сили та міністерство енергетики. На його кандидатурі наполягала демократка Ненсі Пелоссі, котра зіграла важливу роль у відмові Джо Байдена від участі у перегонах і з котрою він не спілкувався від 21 липня 2024 року.
Новий представник демократів у Комітеті нині очолює Парламентську Асамблею НАТО і неодноразово висловлювався щодо України: розкритикував ідею замінити американський військовий контингент у Європі бійцями ЗСУ та порадив Києву спочатку відновити суверенітет, а потім прагнути вступити до Альянсу. Очікується, що не менш жорстким він буде і з Дональдом Трампом і його командою.
У республіканців здогадуються про це і ще до 5 листопада почали готувати позаконгресовий майданчик упливу – публічну площину, переважно – у соцмережах. Але демократи пильно стежать за кожним кроком людей з оточення Трампа, особливо – за Ілоном Маском, котрого називають неофіційним віцепрезидентом США. 17 грудня вперше дебати навколо цієї постаті вийшли за межі дискусій – сенаторка від демократів Елізабет Воррен зажадала від Дональда Трампа звіту, чи не є у Маска конфлікту інтересів через федеральні контракти для його компаній.
Натомість обраний президент США активно коментує так звану НЛО-паніку в країні через неідентифіковані літальні об’єкти у небі над Нью-Джерсі та іншими містами. У відповідь на зізнання офіційної влади, що вона “не знає, що це”, Трамп стверджує – уряд знає, що відбувається, армія знає, звідки стартували літальні апарати.
Отже, обраний президент тримає інтригу, бо боїться зруйнувати свій образ переможця, котрий ніколи не укладав поганих угод. Утім, одне він уже визнав – завершити війну в Україні за 24 години неможливо.