Зміни у війську США перечать намірам, які так декларує Дональд Трамп. Особливо помітно це стало останніми днями, коли сталися важливі кадрові перестановки у Пентагоні. Що ці тренди означають для України, – у цьому матеріалі Gazeta.ua.
Слухання по кандидатурі Стівена Файнберга на посаду заступника міністра оборони дали можливість сенаторам оприлюднити своє занепокоєння тим, що відбувається у силовому блоці США.
23 лютого Дональд Трамп звільнив голову Об’єднаного комітету начальників штабів Чарльза Брауна, а Піт Хегсет – начальника штабу ВМФ Лізу Франкетті та заступника голови штабу ВПС Джима Слайфа.
Наступником Брауна став генерал-лейтенант Ден Кейн, “блискучий пілот та експерт із нацбезпеки”, як написав про нього президент США. Особливо Трампа вразила швидка і результативна робота Кейна проти ІДІЛу.
Одночасно господар Білого дому порадив міністру оборони визначитися з кандидатурами на ще кілька керівних посад високого рівня в силових структурах США. І це є очевидною заявкою на посилення позицій Трампа у силовому блоці.
Прибрати за Джо
Тим часом Сенат без особливих заперечень затвердив Деніела Дрісколла на посаду міністра армії. Дрісколл, відставний лейтенант, нині бізнесмен, є радником віцепрезидента Девіда Венса. Він стане агентом змін, зазначив Дональд Трамп. Дрісколл замінив на цій посаді жінку-міністра Крістін Вормут, яку призначали за каденції Джо Байдена.
Від Дрісколла очікують зменшення видатків а також покращення умов добровільного призову. Міністр оборони Хегсет стверджував, що мобілізація в американську армію за Байдена була “провалена”. Нове армійське керівництво покладає великі сподівання на законопроєкт про військових, котрий готується до розгляду і має містити більше пільг для залучення новобранців.
“Найсмертоносніші у світі”
На слуханнях по Файнбергу сенатори цікавилися тим, як Хегсет вимагає від армійського керівництва скоротити видатки на 50 мільярдів доларів.
Через усе це у Пентагоні виникло занепокоєння, чи зацікавлений Трамп взагалі в армії США. 28 січня 2025 року він своїм указом заборонив “трансгендеру ідеологію” у Збройних силах США як несумісну “з гідним способом життя”, котрий очікується від військових (наразі в американській армії таких понад 15 тисяч осіб). Під час зустрічі зі своїми однопартійцями у Маямі президент заявив, що створить “найсмертоносніші бойові сили у світі”. Також Дональд Трамп спростував чутки про ліквідацію американської військової бази у Греції та пообіцяв президенту Анджею Дуді посилити військову присутність США у Польщі.
Водночас тактика президента Сполучених Штатів у діалозі по Україні з кремлівським диктатором свідчить про гроші як про основну зброю Білого дому. Номінування Стівена Файнберга на посаду заступника міністра оборони підкреслює це.
Мобілізація мільярдерів
Файнберг є керівником інвестиційної компанії Cerberus Capital Management, котра має справу з підрядами в оборонній сфері. З 2017 по 2021 роки він був у складі (за іншими даними, очолював) Консультативну раду з питань розвідки, тому добре поінформований як про безпекову ситуацію загалом, так і про пріоритети Дональда Трампа зокрема.
До того ж Стівен Файнберг, м’яко кажучи, не бідує – за оцінкою Forbes, його статки складають не менш, як 5 мільярдів доларів США. Якщо його затвердять на посаді, Файнберг стане одинадцятим мільярдером, номінованим Трампом на держслужбу. І це не фінал – на посаду ще одного заступника міністра оборони він запропонував Елбріджа Колбі, котрий є кадровим посадовцем Пентагону і відомий стратегією стримування Китаю.
АнтиКитай
І саме про Китай як найпершу загрозу говорив Стівен Файнберг на слуханнях у Сенаті. На його думку, КНР “надзвичайно рішуча” у прагненні стати найсильнішою країною у світі у стислі терміни “і домогтися панування над США”.
Файнберг вважає, що США нині також протистоять Іран, Північна Корея і Росія. Водночас він висловив занепокоєння темпами зростання і переоснащення Китайської народної армії. Стрімке збільшення присутності Китаю у Південно-Китайському морі є безпосередньою загрозою інтересам США, зауважив кандидат.
Якщо його і Колбі затвердять на посадах заступників Хегсета, антикитайський вектор діяльності Пентагону буде і підтверджений, і посилений. Стає зрозумілим акцент Файнберга на бізнесовому досвіді оптимізації структури і витрат: США хочуть виграти у КНР перегони по збільшенню і переоснащенню армії. Для цього потрібні шалені гроші.
Що змінити хочуть
На слуханнях в Сенаті кандидат анонсував перші кроки. Він має намір урізноманітнити склад підрядників Пентагону. На думку Файнберга, замовлення міноборони отримують дкілька великих гравців, а це посилює вразливість оборонного сектору.
Він хоче запровадити “неконкурентні можливості” для інших компаній, аби залучити їх до ВПК, бо “весь приватний сектор Китаю відданий досягненню цих військових цілей китайської армії”, котра “має, таким чином, фактично необмежені фінансові та виробничі ресурси”.
“Це вкрай необхідно для залучення значно більшої частки нашої великої промислової бази в оборонну промисловість”, – пояснив він. Кошти вкладатимуться у новітні розробки, зокрема, у безпілотники. А також у ядерний захист, суднобудування, кіберзахист, системи захисту космосу, повітряного простору, де, на думку Файнберга, у США є суттєві недоліки.
Іншими словами, нове керівництво Пентагону хоче якомога швидше збільшити обсяги виробництва для армії, як, власне, і кількість особового складу, та розвинути передові технології.
Частинки пазла з рідкоземами
“Якщо ми швидко надамо Америці великий інвестиційний потенціал – ми переможемо Китай, Якщо ні, наша нацбезпека буде під загрозою”, – заявив Файнберг. У тому числі, тому що “ворог може завдати ядерного удару гіперзвуковими ракетами швидше, ніж ми”, пояснив він.
На подив, з такої точки зору стають зрозумілими дивні маневри Дональда Трампа навколо Росії, України і Європи. Йому справді потрібні рідкоземи – і терміново. Особливо алюміній. А також гроші, причому швидко і якомога більше. Тому чинний господар Білого дому готовий укласти угоду з Путіним, навіть частково поступившись інтересами нашої країни та Європи, – але не своїми. Комбінація пояснює, чому раптом Вашингтон вимагає від НАТО збільшення відрахувань до 5% ВВП на оборону, – Сполучені Штати прагнуть скоротити витрати, де тільки можливо.
Хто на кого чатує
За концепцією, котру напіввідкрив Файнберг, країни, котрі мають обмежений фінансовий ресурс, програють у “змаганні озброєнь”. Саме тому Білий дім жваво відгукнувся на попереднє схвалення Путіним пропозиції скоротити на 50% свої оборонні бюджети.
До слова, отримує пояснення і зацікавленість чинного господаря Кремля у мирній угоді по Україні. Він на сьогодні не має фінансового ресурсу, щоб конкурувати з Китаєм або зі США за обсягами ВПК. Так, Путін може мобілізувати ресурс в РФ у приватному секторі, але це зруйнує жорстку владну вертикаль, котра і так не залізобетонна. Аналогічні проблеми, до речі, й у Європі.
Водночас відсутні сенси протистояння США та Китаю, зазначає співзасновниця Центру Китаю і глобалізації Мейбл Лу Мяо. Навіть економічна конфронтація з КНР не відповідатиме інтересам чинної адміністрації США, вважає вона, адже Дональд Трамп завжди був зосереджений на укладенні угод для стимулювання американської економіки та забезпечення результатів для внутрішніх виборців. “У цьому контексті його найважливіша угода була би з Китаєм. Економіка Росії нині за межами світової “десятки”, – пояснила Лу Мяо.
Майкл Бренес, співробітник Єльського університету застерігає, що відкрите суперництво США та КНР зашкодить Америці, адже прибічники такого підходу спираються на історію протистояння США та СРСР, наслідки якої оцінюються ними як перемога Сполучених Штатів. Але не все так однозначно, адже посилилася нестабільність у світі, спалахнули нові конфлікти.