Президент США Дональд Трамп заявив про значне посилення військової присутності поблизу Ірану, наголосивши на готовності Вашингтона до рішучих кроків. Водночас американський лідер підтвердив намір запровадити нові економічні санкції проти Тегерана.
Виступаючи перед журналістами на борту свого президентського літака, Трамп зазначив, що «багато кораблів рухаються в тому напрямку». Він додав, що «велика флотилія та значні сили прямують до Ірану». Попри це, американський президент висловив бажання уникнути конфлікту, але підкреслив, що США уважно стежать за діями іранського режиму.
Трамп також розповів, що Іран скасував заплановані страти 837 осіб, більшість з яких були молодими чоловіками, засудженими до повішення. За словами лідера США, це сталося після його попередження. Він попередив іранську владу, що у разі здійснення страт, США завдадуть удару, який перевершить попередні атаки по ядерних об’єктах.
«За годину до того, як це мало статися, вони скасували це», – підкреслив президент, додавши, що це було саме скасування, а не відтермінування. Окрім військових та гуманітарних питань, Дональд Трамп підтвердив намір запровадити 25-відсоткове мито для компаній, які ведуть бізнес з Іраном. На запитання про терміни він відповів: «Дуже скоро».
Ці заяви пролунали на тлі масштабних вуличних демонстрацій, що спалахнули в Ірані 28 грудня 2025 року. Протести були викликані різким обвалом курсу національної валюти ріала та значним зростанням цін, що призвело до закриття крамниць у Тегерані. Влада Ірану відповіла придушенням протестів, що спровокувало наймасовіший та найрадикальніший рух у країні з початку XXI століття.
В умовах відключеного інтернету та жорсткої цензури точна кількість жертв залишається невідомою. Проте правозахисники та опозиційні джерела стверджують, що за перші два тижні протистояння загинуло щонайменше 2 тисячі цивільних. Протестні настрої серед іранців підтримує та координує спадковий принц Реза Пахлаві, який нині проживає у США.
Нинішній ісламський фундаменталістський режим прийшов до влади у 1979 році, скинувши батька Рези Пахлаві. Після цього країна відмовилася від прозахідного світського курсу та ліберальних реформ. Іранський президент Масуд Пезешкіан вважається формальним керівником держави. Реальна влада зосереджена в руках 86-річного Верховного лідера Алі Хаменеї, який править Іраном з 1989 року.
Хаменеї свого часу навчався в Московському інституті дружби народів ім. Патріса Лумумби, що за часів СРСР був відомий як осередок підготовки іноземних агентів впливу.
Події останніх днів розгорталися стрімко. 11 січня Масуд Пезешкіан заявив про готовність обговорити економічні проблеми, закликаючи іранців не підтримувати протести, які, на його думку, інспіровані зовнішніми силами. Того ж дня спадковий принц Реза Пахлаві звернувся до нації, висловивши переконання, що Іран стоїть на порозі звільнення від Ісламської Республіки.
13 січня президент Трамп підтвердив наміри щодо мит, а Іран у відповідь закликав американську адміністрацію до перемовин. Вже 14 січня США рекомендували частині свого військового персоналу залишити авіабазу Аль-Удейд у Катарі, що свідчить про зростання напруженості в регіоні. 15 січня Дональд Трамп повідомив про припинення вбивств протестувальників та скасування страт в Ірані за його даними. Проте 17 січня Алі Хаменеї, верховний лідер Ірану, виступив із заявою щодо придушення протестів та погрозами на адресу американського президента.