Передвиборча кампанія у Сполучених Штатах раптом заграла яскравими барвами – через візит президента України. Емоції поширилися й на інші країни. Що сталося, – розбиралася Gazeta.ua.
Кандидат у президенти США від республіканців Дональд Трамп не зміг зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським. У передвиборчому штабі Трампа кажуть, що у плані зустрічі з Зеленським немає.
Цього варто було очікувати, адже напередодні на мітингу у Саванні Трамп жорстко критикував політику Джо Байдена і Камали Гарріс щодо України та анонсував “вихід США з цієї війни” у разі своєї перемоги. Про Володимира Зеленського сказав: “Найкращий продавець на Землі! Кожного разу, відвідуючи США, він виїжджає зі 60 мільярдами доларів”.
Раніше Дональд Трамп розглядав майбутню зустріч із Володимиром Зеленським як ймовірну. Більшої конкретики від нього журналісти не почули, а це означає, що політик залишив собі широкий простір для маневру. Котрим і скористався.
Але чим він ризикував, адже президент України хотів презентувати план перемоги? Напередодні відбувся Радбез ООН по Україні. Під час виступу на засіданні Зеленський заявив про російську загрозу для українських АЕС. Але ця тема швидко відійшла на задній план.
Плани не поділили
На Радбезі спалахнула жорстка перепалка між представниками РФ і деяких інших країн з державами так званого колективного Заходу. Наприклад, Бразилія вкотре заповзялася проштовхувати свій спільний з Китаєм мирний план. Основна дискусія точилася між держсекретарем США Ентоні Блінкеном і міністром закордонних справ Китаю Ван І. Блінкен запропонував два кроки: спочатку Росії припинити співпрацію з КНДР та Іраном, після того – переговори між сторонами конфлікту за участі Радбезу ООН. Натомість Ван І на перше місце поставив переговори. Представник країни-агресорки звинуватив в усьому не лише “київський режим”, але й бездіяльний Радбез, котрий “не засуджує спецоперації ЗСУ у Курській області”. Цікаво, що представник Туреччини зосередився на підтримці кримськотатарського народу, а Польщі – на стражданнях дітей.
На тлі розброду думок в очікуванні реформування Радбезу ООН Дональд Трамп раптом робить несподіваний хід – звинувачує Володимира Зеленського у підігруванні демократам на виборах у США.
Республіканці оскаженіли
На доказ того, що це не просто слова на мітингу, конгресмени-республіканці зажадали розслідування візиту президента України на збройний завод Scranton Army Ammunition Plant у Пенсильванії на початку його візиту до США.
Його супроводжували політики-демократи, Зеленський був доправлений на об’єкт військовим літаком США, перебував під захистом Секретної служби. Обидва ці заходи передбачають витрати з держбюджету. Крім того, запитання у республіканців викликав коментар високого українського гостя про те, що у разі перемоги адміністрація Трампа і Венса може призвести “до глобального конфлікту”. Вони розцінили це висловлювання як “передвиборчу промову Гарріс”. Поки конгресмени подали запити до мінюсту та до міноборони США, а спікер Конгресу США Майк Джонс поїхав з Вашингтону у відрядження.
Українська карта
Якщо Дональд Трамп як політик нікому нічого не обіцяв, то Майк Джонс – офіційна особа і йому відкараскатися від зустрічі з Володимиром Зеленським буде складніше.
Поки він послався на непередбачуваний графік Конгресу. Якщо їхні шляхи таки перетнуться, то у Зеленського буде нагода передати Трампу план перемоги.
Але чому такий спалах емоцій? В Україні до нього ставляться спокійно – передвиборчі емоції, у нас ще й не таке бачили. Зокрема, не звертати увагу на це радить голова профільного комітету Верховної Ради Олександр Мережко. Треба спокійно сприймати такі заяви і працювати далі, вважає він.
Його спокій поділяють не всі. Письменник Дмитро Вовнянко оцінює те, що сталося, як “повний провал зовнішньої політики Зеленського. Не тому що він з кимось не зміг домовитися один раз, а тому що домовитися тепер дуже важко. Бо провалена системна робота”. За його твердженням, більшість роботи по залученню підтримки на користь України забезпечила діаспора.
Демарш із зустріччю є у стилі Трампа, а Джонсон дотримуватиметься партійної дисципліни, пояснив політолог Петро Олещук. Експерт звернув увагу, що й раніше кандидат у президенти від республіканців неодноразово говорив про необхідність перекласти всі витрати на війну на Європу. “Для Трампа це не є питання пріоритетне, значиме. Його турбують мексиканці, Ізраїль. Він говорить (про Україну), щоб дорікати своїм політичним опонентам. Це було сказано для американців і цілком вписується у передвиборчу кампанію”, – пояснив він. Петро Олещук припустив, що передвиборчі ігри не вплинуть на підтримку нашої країни, але відзначив – загалом пакети допомоги від США скоротилися. “У будь-якому випадку, скорочення допомоги від Сполучених Штатів – це реальність. Тому для України пріоритетним є розвиток власних спроможностей і взаємодія з партнерами, які найбільше зацікавлені у підтримці України. У першу чергу, це країни Східної Європи, Балтії, Фінляндія”, – припустив він.
Водночас демарш Трампа руйнує уявлення про двопартійну підтримку України, для котрої це є питанням буквально життя і смерті.
Час без Трампа не змарновано
Але Володимир Зеленський не переймається словами Дональда Трампа, – більше часу вивільнилося на інші зустрічі. Вакуум був швидко заповнений.
Відбулися перемовини з прем’єром Канади Джастіном Трюдо, з президентом В’єтнаму То Ламом, з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, котрий пообіцяв активізувати миротворчі зусилля і вкотре запропонував Анкару як посередницю між Україною і РФ. До слова, залишається й “зернова угода”, про яку чомусь усі призабули. Сторони обговорили безпеку судноплавства у Чорному морі. Вочевидь, з турецьким президентом, котрий напередодні на Радбезі ООН публічно підтримав територіальну цілісність України, відбулися у такій дружній атмосфері, що Зеленський запросив Ердогана до Києва.
Цікавою була зустріч із То Ламом: йшлося про економічну співпрацю й гуманітарну допомогу. Але неофіційно можна припустити, що, з огляду на повагу, котру виявляє до То Лама китайський лідер Сі Цзіньпін, український президент міг передати певні меседжі офіційному Пекіну.
Загалом, офіційний Київ помітно активізує східний зовнішньополітичний напрямок, що може викликати особливі емоції у Кремлі, де ретельно готуються до саміту БРІКС. Логічними є кроки до зближення з країнами, котрі є посередницями між Заходом і Глобальним Півднем. З цієї точки зору для Зеленського важливим є успіх Другого саміту миру котрий, скоріш, відбудеться після саміту БРІКС. З іншого боку, Індія як провідна держава Глобального Півдня досі наполягає на компромісі. Тепер Від США залежить, чи вимушений буде Київ дещо змінювати свою досі непорушну позицію. Скоріш, у Білому домі це розуміють, – Джо Байден готовий зустрітися із Зеленським двічі.