30 березня 1791-го у Франції ввели поняття метра – одну сорокамільйонну частину від довжини Паризького меридіана. Тому метр – одна десятимільйонна частина відстані від Північного полюса до екватора по поверхні земного еліпсоїда на довготі Парижа. Вчені вважали метр “природною” мірою.
До Великої французької революції майже кожна країна вимірювала довжини по-своєму. Часто система мір була заплутаною і складною для порівняння. Ще у XVII столітті у суспільстві з’являлися ідеї запровадити десяткову систему одиниць вимірювання, однак шлях до її втілення відкрили лише у Франції.
30 березня 1791 року Французька академія наук прийняла пропозицію визначати метр через довжину меридіана. Ідея прив’язати одиницю вимірювання довжини до довжини меридіана була не новою: аналогічно раніше були визначені морська миля і льє.
Національний конвент постановив вводити метричну систему у Франції та доручив комісарам, до числа яких входили Ш. О. Кулон, Жозеф-Луї Лагранж, П.-С. Лаплас та інші вчені, провести роботи з експериментального визначення одиниць довжини і маси.
Нововизначена величина отримала назву “метр справжній і остаточний”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайшли стародавній “хмарочос”
26 березня 1953 року лікар із США Джонас Солк провів успішне випробування вакцини проти поліомієліту. Для тестування він обрав невелику групу хворих різного віку.