Кістки дрібних котів, знайдені в китайських поселеннях, довгий час вважали свідченням раннього приручення. Новий великий аналіз ДНК показав, що йдеться не про сучасних домашніх кішок, а про інший вид.
Дослідники з Пекінського університету вивчили мітохондріальну ДНК 22 кісток з 14 регіонів Китаю, датованих до 5400 років тому. Результати вказують, що справжні домашні кішки з’явилися в Китаї тільки в VII столітті нашої ери, тоді як коти жили поруч із людьми щонайменше на кілька тисячоліть раніше.
Старі зразки належать леопардовій кішці (Prionailurus bengalensis) — дикому виду, що мешкає в Південьній, Південно-Східній та Східній Азії і не є прямим предком домашніх кішок. Відкриття свідчить про довготривалі контакти між цими тваринами й людьми, але не про повну одомашненність.
За думкою авторів, леопардові кішки вели напіводомашнений спосіб життя: користувалися їжею та притулком сільських громад, але зберігали вільний рух. Знайдені в поселеннях рештки датуються періодом між приблизно 3400 роком до н.е. і 200 роком н.е.
Дослідники не виявили свідчень схрещування леопардових і справжніх домашніх кішок; між ними пролягав кількасотлітній розрив. Найдавніші кістки домашніх кішок у матеріалі датуються близько 730 року нашої ери.
Аналіз ДНК також дозволив реконструвати зовнішність першої домашньої кішки в Китаї: короткошерста тварина була або повністю білою, або з білими плямами, і мала гени африканських диких кішок, визнаних прабатьками сучасних домашніх видів. Ці генетичні висновки узгоджуються із змінами зображень котів у мистецтві та письмовими свідченнями того часу.
Писемні джерела з VIII–IX століть дають описи домашніх кішок і згадують їх як екзотичних улюбленців серед вищих верств, що відповідає відносно недавньому поширенню домашніх кішок у Китаї. Раніше інші дослідження показали, що домашні коти з’явилися в Європі приблизно 2000 років тому.