З’їзд народів Росії розпочався у Києві 21 вересня 1917-го. Його організувала Українська Центральна Рада та підтримали різні національності у складі Росії. Головував політик Михайло Грушевський.
Українці розраховували на присутність всіх народів колишньої Російської імперії, зокрема таких далеких як: калмики, башкири, горці, сибіряки тощо. Натомість на з’їзд окрім українців прибули лише 7 білорусів, 2 грузинів, 4 естонця, 11 євреїв, 9 латишів, 6 молдаван, 3 росіянина, 5 тюрків. Поляки що приїхали на зібрання відмовились брати в ньому участь – сказали, що є прихильниками незалежної Польщі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Військові виступили проти влади
На з’їзді йшлося про потребу федеративної перебудови Росії, де всі великі народи мали отримати рівні права. Національності, які не мали своєї країни отримували національно-персональну автономію. Загальнодержавною мовою обрали російську, так як її знали майже всі. Нею мали вести діловодство.
Представники утворили новий орган – Раду народів. Головою якою обрали того ж Михайла Грушевського. Перше засідання провела 29 вересня. Друкованим органом став журнал “Свободный союз”, який вийшов у світ лише 2-ма випусками.
Після жовтневого перевороту більшовиків “союз народів” розпався – розпочалась громадянська війна.
Перший в історії документ, що проголосив автономію України, прийняла Центральна Рада Універсал. 23 червня 1917-го його зачитав на Всеукраїнському військовому з’їзді Володимир Винниченко. В Універсалі наголошувалось, що Центральна Рада буде “творити новий лад вільної автономної України”.