Археологи у польській Мазовії під час розкопок знайшли унікальний інструмент для трепанації черепа та докази обробки заліза.
Відкриття доводить, що серед кельтських поселенців регіону були майстри, які поєднували знання в медицині та металургії. Дослідження очолює археолог, доктор Бартломей Качиньський з Державного археологічного музею у Варшаві у співпраці з Варшавським університетом, повідомляє Arkeonews.
Розкопки велися на Лисій Горі, де виявили артефакти, пов’язані із західнобалтійською культурою курганів. Минулого року тут знайшли кельтський шолом IV століття до нашої ери, а нині – хірургічний інструмент, який використовували для трепанації, тобто видалення частини кістки черепа.
“Такі інструменти відомі лише з декількох кельтських пам’яток у Центральній та Південній Європі, зокрема в Румунії, Хорватії та Австрії”, – пояснив доктор Качиньський.
За результатами аналізу, предмет мав функцію скальпеля з гострим лезом, ймовірно прикріпленим до дерев’яної ручки.
Цей інструмент, за словами археологів, міг належати цілителю або друїду, який супроводжував кельтські племена під час подорожей територією сучасної Мазовії. Таке відкриття підтверджує, що медицина кельтів поєднувала практичні хірургічні методи з елементами духовних ритуалів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польські археологи виявили дерев’яне обличчя під водою
Під час подальших розкопок археологи також виявили фрагменти шлаку та невелике залізне ковадло, що свідчить про локальне виробництво металу.
“Ковадло нагадує куб, закріплений на дерев’яному пні, і, ймовірно, використовувалося для виготовлення дрібних залізних інструментів”, – зазначив Качиньський.
Вчені дійшли висновку, що це було самодостатнє поселення з власними ремісниками, цілителями та металургами, які забезпечували потреби громади.
Окрім хірургічного інструмента, у Мазовії знайшли й інші кельтські артефакти – брошки, наконечники списів, сокири, елементи кінської збруї, а також рештки оборонних споруд із частоколом та ровом. Ці знахідки розкривають, як було організоване життя кельтів, які займалися ремеслом і обороною поселення.
Місце дослідження, вперше вивчене у 1970-1980-х роках, археологи знову відвідали у 2024 році, щоб створити освітню стежку для відвідувачів.
“Ми пишаємося відкриттям освітньої стежки в Лисій Горі. Вона дозволяє кожному оцінити багатство кельтської спадщини та глибоку історію цього регіону”, – розповів Качиньський.
Комплексна знахідка хірургічного інструмента та металургійних артефактів відкриває новий погляд на життя кельтів у північній Польщі. Вона демонструє, як ці спільноти поєднували практичні знання, вірування та ремісничу майстерність, формуючи унікальну культурну спадщину.
Монети знайшли при проведенні археологічних розкопок в околицях Біскупця, на території Вармінсько-Мазурського воєводства.
Перші дві монети виявили аматори за допомогою металошукачів. Про знахідку вони повідомили місцевій владі. Розкопками зайнялись археологи з Острудського музею. Вони знайшли 118 срібних динаріїв IX ст. Монети належать до періоду Людовика Благочестивого.
Раніше динарії Каролінгів у Східній Європі не знаходили. Учені не можуть пояснити, як такий скарб з’явився в Польщі. У ті часи в землях, населених пруськими племенами, переважали арабські монети.