Через пневмонію президентка Єврокомісії скасувала всі свої зобов’язання на перші два тижні нового року – повідомив речник Стефан де Кеерсмакер. Зокрема її не буде на виїзному засідання Ради ЄС 10 січня.
Урсулу фон дер Ляєн хотіли цими днями бачити у Польщі, де стартувало головування Варшави у Раді Європейського союзу. Її дуже чекали місцеві фермери, як-то кажуть, із палким привітом.
Вони підготували масову акцію протесту заради своїх інтересів на ринку сільгосппродукції, зокрема й проти імпорту з України.
“Усі сільськогосподарські організації нашої країни проти згубної політики ЄС, проти Урсули фон дер Ляєн, яка нав’язує цю політику, що призведе до закриття наших ферм”, – заявив лідер фермерської профспілки NSZZ RI Solidarnosc Томан Обшанський.
Хто проти Урсули
Офіційна Варшава приймала іншого високого гостя – голову Ради ЄС Антоніу Кошта, тим часом як на Урсулу фон дер Ляєн посипалися негаразди не лише зі здоров’ям.
Президентку Єврокомісії дедалі частіше критикують всередині ЄС. Скандал із закупівлею вакцин Phfizer Gate під час пандемії ковіду став імпульсом до нової хвили дискусій щодо своєрідного керівного стилю фон дер Ляєн. Як от запровадження мит на китайські електромобілі, що надзвичайно засмутило Берлін, і схвалення угоди про вільну торгівлю з країнами Південної Америки МЕРКОСУР, чому так намагався протистояти президент Франції Емманюель Макрон.
Напружені стосунки між угорським прем’єром Віктором Орбаном періоду головування країни в ЄС і Урсулою фон дер Ляєн стали наочним доказом внутрішніх розбіжностей у Євросоюзі, котрі президентка ЄС долає одним перевіреним способом – директивним. Якщо у Європарламенті методика “санітарного кордону” спрацювала проти ультраправих і правих у липні 2024 року, то нині консервативна група “Патріоти Європи” прагне реваншу. За даними видання Europeanconservative, на полях останнього саміту ЄС його учасники обговорювали протидію цим зазіханням президентки ЄК на абсолютну, з їхньої точки зору, владу.
Кого не буде на гала-вечірці
Ці прагнення тільки посилить дипломатичний ляпас Угорщині від Польщі. Як повідомила агенція Reuters із посиланням на заступницю міністра у справах Європи Магдалену Собковяк-Чарнецьку, офіційна Варшава не запросила прем’єра і міністра закордонних справ Угорщини на відкриття свого головування.
Формальна причина – надання політичного притулку колишньому заступнику міністра юстиції Польщі Марцину Романовському, проти якого порушено справу за нецільове витрачання державних коштів. Причому спочатку запрошення було відправлене, а після надання притулку угорській стороні дали зрозуміти – Орбан і Сіярто є небажаними гостями. Собковяк-Чернецька зазначила – чекаємо представника нижчого рангу. Навіть якщо такий буде, офіційний Будапешт різко зреагував на дипломатичний ляпас. МЗС Угорщини сказало виданню POLITICO, що таке рішення польського МЗС названо “жалюгідні і дитиячим”.
Душа Європи
Напередодні початку головування Польщі у ЄС Урсула фон дер Ляєн встигла заявити, що безпека України залишається пріоритетом Євросоюзу і вона задоволена зосередженістю польського керівництва. Заради цього, на її думку, варто реформувати ЄС. У “Патріотах Європи” занепокоєні, що новації призведуть до тиску на і без того хисткий суверенітет країн Союзу, котрий жорсткто відповідає на спроби лідерів окремих країн не погодитися з позицією офіційного Брюсселя.
Але проблема набагато глибша, ніж незгода зі стилем управління президентки ЄК. У Центральній Європі у реальному вияві стикаються два бачення: Європа Туска і Європа Орбана, зазначив голова Варшавського офісу Європейської ради з міжнародних відносин Петр Бурас. “Саме ці два лідери найкраще символізують ті цінності, котрі нині конкурують, ті підходи, що покладені в основі конфлікту за душу Європи. Хоча Обран передає головування у Раді ЄС Туску, ця дискусія про курс блоку тільки розпочинається”, – наголосив він.
Єврооптиміст Дональд Туск сподівається консолідувати Євросоюз навколо підтримки України та безпеки Європи. Мова може йти про коаліцію задля досягнення реального миру, припускає доцентка Інституту філософії та соціології Польської академії наук Едіт Згут-Пшибільська.
Амбіції Туска розігріватимуть і президентські вибори у Польщі у травні 2025 року. Проте проблеми Євросоюзу настільки глибинні й масштабні, що Варшава, при всьому бажанні й можливостях, навряд чи впорається з ними за пів року свого головування. “Це ключовий момент для Європи, перш за все, через прихід Трампа і ситуацію в Україні, а також економічні проблеми, – зазначив Петр Бурас. – Можлива торгова війна за слабкості керівництва і перехідному моменті всередині самого ЄС”.
Тим часом США подали сигнал про те, що на даний момент ініціатива щодо безпеки України за Вашингтоном, – 9 січня планується зустріч групи “Рамштайн”.
Газові дебати
Тож президентка Єврокомісії вирішила зробити паузу і подбати про здоров’я як своє, так і європейське. Вона показала себе вправною політичною медикинею під час пандемії ковіду та при активації “санітарного кордону” у Європарламенті після виборів улітку 2024 року.
Тим паче, є ще одна вагома причина для короткотермінового демаршу – газ. Рішення України досі є головною темою енергодискусій, зокрема й у ЄС. Увечері 2 січня прем’єр Словаччини Роберт Фіцо погрожував скоротити виплати українським біженцям. 3 січня до табору критиків приєдналася й Велика Британія, де очікується зростання цін на електроенергію найближчим часом через газову кризу. Офіційний Брюссель запевнив: запаси газу є, альтернативні джерела постачання – також. 2 січня з цього приводу засідала спеціальна газова Координаційна група.
Пауза у роботі президентки ЄК у такий напружений період покаже, чи здатні інші керівники Євросоюзу тримати газовий удар. А Україна має два тижні для підготовки до нової хвилі зовнішньополітичного тиску.