Наступного року Україна може зіткнутися зі зниженням експорту залізної руди. Прогнозується падіння обсягів на 5%, або 1,5 мільйона тонн, що доведе загальний експорт до 29 мільйонів тонн. Основною причиною такого розвитку подій є значне падіння цін на залізну руду на китайському ринку.
Зниження експорту зумовлене падінням цін на залізну руду в Китаї на 7%. Цей прогноз ґрунтується виключно на ринкових факторах, без урахування можливих воєнних ризиків. Довгострокові перспективи на китайському ринку також виглядають несприятливо.
Українські експортери, ймовірно, поступово втрачатимуть свої позиції в Китаї. Очікується, що до 2026 року поставки можуть скоротитися на 15-20% через посилення конкуренції. Головною причиною є запуск великого проєкту Simandou у Гвінеї, який виведе на ринок 20 мільйонів тонн високоякісної руди.
Крім того, українські компанії стикаються з величезними логістичними витратами. Провідні світові експортери мають значну перевагу у сотні відсотків щодо доставки продукції до Китаю. Це робить їхню продукцію значно привабливішою для китайських покупців.
Внутрішнім викликом для галузі залишається дефіцит та висока вартість електроенергії. У листопаді ціни на електроенергію в Україні становили €140 за мегават-годину, що на 30% дорожче, ніж у сусідній Польщі. Оскільки електроенергія становить до 60% собівартості залізорудного концентрату, це критично впливає на рентабельність гірничо-збагачувальних комбінатів.
Водночас, існує і позитивний вектор – ринок Європейського Союзу. Нові регуляторні заходи, такі як Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) та система тарифних квот, суттєво зменшать імпорт сталі до ЄС. Це створює нові можливості для українських постачальників.
Європейські заводи будуть змушені збільшити власне виробництво сталі на 13-14%. Це, своєю чергою, формує додатковий попит на залізну руду на європейському ринку. Експорт з України до країн ЄС може зрости на 10-15%, частково компенсуючи втрати на китайському напрямку.
Загалом, світові ціни на залізну руду, за прогнозами великих гірничодобувних компаній, до 2026 року стабілізуються близько позначки $100 за тонну. Очікується зростання пропозиції від провідних гравців та подальший розвиток гігантського родовища Simandou. Водночас, передбачається поступове скорочення попиту з боку Китаю.