Далекобійна зброя українського виробництва буде вже за кілька тижнів уточнили у міноборони Німеччини по закінченні зустрічі з українською делегацією. Після нещодавньої заяви канцлера Фрідріха Мерца про “далекобійку” для України були великі очікування від візиту Володимира Зеленського до Берліна. Офіційно темою візиту була підтримка України, та ключовим питанням – яка саме і в яких обсягах.
Німецьке видання Bild під приїзд Володимира Зеленського повідомило: Фрідріх Мерц не оголосить про передачу українській стороні далекобійних ракет Taurus, натомість Берлін готовий надати фінансування для розробки і виробництва крилатих ракет в Україні. Їх дальність може сягати 2500 кілометрів. Володимир Зеленський сказав, що на це треба 30 мільярдів доларів.
Президент України, як вважають німецькі журналісти, очікував на додаткові системи РСЗО Mars-2 та на ракети М30, М31 із системою наведення GPS.
Це було б логічною реакцією Німеччини на заяву Зеленського про скупчення понад 50 тисяч російських військових на Сумському напрямку.
Зеленського з військовими почестями в аеропорту особисто зустрів Фрідріх Мерц. Президента України супроводжували Андрій Єрмак із заступником Ігорем Жовквою, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністр оборони Рустем Умєров, радник президента зі стратегічних питань Олександр Камишин.
Судячи зі спільної підсумкової пресконференції, не все бажане й очікуване стало дійсним.
Словами Байдена
Фрідріх Мерц налаштований рішуче протистояти “імперському ревізіонізму Москви” і допомагатиме Україні “стільки, скільки потрібно”. Його тези майже дослівно повторюють аналогічні від президента США Джо Байдена, що може свідчити про зміщення ініціативного центру підтримки нашої країни з Вашингтона до Берліна.
На доказ цього – заява Мерца про майбутні консультації України та РФ, які він назвав технічними: “Не важливо, де вони відбудуться, у Ватикані, в Женеві, в іншому місці. Ми готові їх підтримати. Розраховуємо на підтримку США, їхня включеність є незамінною для успішності переговорів”.
Водночас канцлер ФРН, ніби наслідуючи жорсткий пост Трампа на адресу Путіна, зажадав від російської сторони проєкту мирного меморандуму “вже сьогодні”. Та пообіцяв зробити все, щоб “Північний потік-2”, про можливість відновлення роботи котрого писали західні медіа, не запрацював.
Грошове питання
Але під час спілкування з журналістами лідери двох держав озвучили мало цифр. Пролунала заява про те, що міноборони Німеччини профінансує допомогу Україні на 5 мільярдів євро. Згодом міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що Україна підписала контракт вартістю 2.2 млрд євро з німецькою компанією Diehl Defence на виробництво систем ППО IRIS-T і ракет до них.
А Фрідріх Мерц таки підтвердив, що Німеччина готова фінансувати далекобійні ракети, що будуть вироблені в Україні. І, найголовніше, “обмеження по дальності не буде”. А ще Німеччина оплатить більшу частину абонплати за Starlinkи для України.
Зеленський нагадав про російські активи і ще казав, що не буде розкривати деталей інших, спільних з Німеччиною планів.
Ймовірно, деталі обговорюватимуться пізніше на зустрічі з представниками німецьких підприємств.
І про саміт НАТО
Натомість спливли деталі підготовки до саміту НАТО. За словами Володимира Зеленського, він отримав різні сигнали і наголосив: “Важливо, яка участь і який результат. На мій погляд, якщо Україна не буде присутня, це буде перемога Путіна, але не над Україною, а над НАТО”.
Вочевидь, це був відгомін розмови про саміт НАТО з Мерцем, адже канцлер ФРН наголошував: хто говорить про недостатність зусиль європейців по мирному врегулюванню, той не відстежував події останніх чотирьох тижнів.
Сказав “А” і не сказав “Б”
Після заяви Мерца про “далекобійку” для України можна було очікувати мінімум на Taurus, але канцлер спритно переакцентував на виробництво ракет, котре не матиме жодних обмежень. Тобто формально Німеччина не сприятиме ударам по території РФ з України. Можливо, канцлер зробив потужний вкид із розрахунку на реакцію США, та помилився і тепер прагне не загострювати. Тим не менш, він гарантував Зеленському дипломатичну підтримку, причому не лише ФРН, а й усієї Європи, бо послався і на Стармера, і на Туска.
Водночас фінансові справи, скоріш, будуть вирішені у ході міжурядових консультацій, котрі будуть відновлені наприкінці року. Не виключено, що тоді ж набудуть конкретики плани по інвестуванню в український ВПК.
Навряд чи такий результат візиту можна назвати блискучим або проривним. Але поїздка, як мінімум, засвідчить Росії та США, що Україна не сама і має на кого спертися у продовженні боротьби.