Україна закріпилася на лівому березі Дніпра в Херсонській області, і створює там плацдарм. Війна в Ізраїлі зменшила увагу до України та постачання зброї. Західні Балкани показують приклад, як країни можуть потратити десятиліття на шляху до ЄС і навіть відкочуватися на шляху реформ. Тим не менше, Україна поставила все на кін на шляху до того, щоб стати розвинутою західною демократією. Ось дещо з того, що писали у світових ЗМІ.
“Україна претендує на новий плацдарм на півдні”, СNN, США
Україна потребує підвищення морального духу. Останніми тижнями опір країни проти російського вторгнення пішов із заголовків на тлі війни Ізраїлю проти ХАМАС. Контрнаступ приніс лише часткові успіхи, а підтримка США коливається.
Яскрава новина з’явилася цього тижня, коли глава Офісу президента Володимира Зеленського Андрій Єрмак заявив, що українські війська “закріпилися” на лівому березі Дніпра, що означає потенційно значний прогрес для України через природний оборонний бар’єр для російських військ.
Українські війська займають позиції навколо села Кринки на лівому березі Дніпра
Минулого місяця вперше з’явилися повідомлення, що українські війська перетнули Дніпро в окупованій Росією частині Херсонської області, а прокремлівські військові блогери заявили, що українські війська займають позиції навколо села Кринки, попереджаючи, що Україна має намір створити там надійний плацдарм.
Раніше цього літа Україна розпочала широкий контрнаступ уздовж лінії фронту на сході та півдні країни, але досягла лише невеликих успіхів.
Просування України сповільнювали мінні поля та укріплення, які Росія підготувала за кілька місяців. Хоча Україна успішно завдала ударів по російським військовим кораблям в Чорному морі та приголомшливих ударів дронами глибоко всередині Росії, лінії фронту залишаються відносно статичними.
Нездійснені очікування щодо українського контрнаступу відрізнялися від драматичного прогресу в Херсонській області лише рік тому, коли Росія була змушена відступити за Дніпро. Звільнення Херсона стало знаковим моментом для України, але протягом останнього року місто Херсон і околиці зазнали безжальних атак російськими ракетами.
За минулий рік від російських обстрілів в області загинуло 409 осіб, із них 10 дітей, повідомляє Херсонська обласна військова адміністрація. У четвер український уряд заявив, що за останні 24 години російські війська випустили по області 531 снаряд, з яких 45 були по самому Херсону, що стало похмурою рутиною для місцевих. Одна людина загинула, ще одна отримала поранення внаслідок обстрілів у Херсоні у четвер вранці.
Витіснення російських військ у Херсонській області призведе до того, що більше мирних жителів залишиться поза зоною дії ворожої артилерії
Витіснення російських військ у Херсонській області потенційно призведе до того, що більше мирних жителів залишиться поза зоною дії ворожої артилерії і це теоретично дасть Києву стартову точку для просування далі на південь у бік окупованого Криму. Але українські успіхи на лівому березі Дніпра незначні.
Інститут вивчення війни заявив, що українські сили “продовжують масштабніші, ніж зазвичай, операції на східному березі Херсонської області 15 листопада”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще кілька років війни: про що говорять у Пентагоні
У першому офіційному підтвердженні Росією наступу України Володимир Сальдо, призначений Росією глава окупованих частин Херсонської області, заявив у середу про “виправдане занепокоєння щодо присутності українських військ у селі Кринки на лівому березі Дніпра”, але додав, що додаткові російські сили розгортаються для протидії українським.
“Противник блокований у Кринках, для нього влаштовано вогняне пекло стріляють бомби, ракети, боєприпаси важких вогнеметних систем, артилерія, дрони”, сказав він.
Але прокремлівські військові блогери також заявили в середу, що боротьба не просувається легко для Росії.
“Російські війська намагаються ліквідувати основний плацдарм ЗСУ в Кринках, використовуючи всі можливі засоби далекого ураження. На даний момент безуспішно”, – зазначив один із блогерів.
Плацдарм через Дніпро відбувається в той час, коли Україні потрібно показати своїм західним прихильникам, що вона здатна зберегти імпульс на полі бою.
Ці зусилля отримали поштовх на дипломатичному фронті в четвер з візитом до Києва нового міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Кемерона, колишнього прем’єр-міністра, який здійснив свою першу офіційну поїздку за кордон після призначення.
У недавньому інтерв’ю The Economist генерал Валерій Залужний визнав, що українським військам не вдалося здійснити серйозний прорив ешелонованої російської оборони. Порівнюючи нинішню ситуацію з битвами Першої світової війни, він зазначив, що “як тоді, так і тепер рівень нашого технологічного розвитку вводить в ступор і нас, і наших ворогів”.
“Зеленський каже, що постачання снарядів в Україну сповільнила війна в Ізраїлі”, Bloomberg, США
Президент Зеленський заявив, що зміщення акценту на війну Ізраїлю проти ХАМАС уповільнило поставки артилерійських снарядів до Києва, підриваючи військові зусилля, оскільки контрнаступ проти Росії зайшов у глухий кут.
Учасники бойових дій на Близькому Сході шукають 155-міліметрові снаряди – ключовий компонент, необхідний теж Україні
Учасники бойових дій на Близькому Сході шукають 155-міліметрові снаряди – ключовий компонент, необхідний теж Україні для відсічі вторгненню Росії, сказав президент. Раптовий попит стався у чутливий момент, коли ЄС сигналізує, що навряд чи виконає обіцянку доставити мільйон артилерійських снарядів до березня.
“Поставки для нас зменшилися. Це життя і нормально, оскільки всі борються за виживання, і ми теж повинні захищатися”, – сказав Зеленський в четвер.
Спалах війни на Близькому Сході підняв питання про здатність союзників залишатися зосередженими на підтримці України.
Зеленський провів тиждень, запевняючи союзників, що його війська готуються вести бій протягом зими. Цього тижня делегація з Києва відвідала Вашингтон, де законодавці Палати представників ухвалили законопроєкт про фінансування, який не включає допомогу Україні, на тлі опору республіканців.
Влада США повідомила, що поставки зриваються, посилаючись на затримки фінансування. Цього місяця Пентагон заявив, що скорочення коштів означає обмеження потоків військової допомоги Києву. Адміністрація президента Джо Байдена закликала Конгрес вийти з глухого кута та схвалити запит на виділення Україні коштів у розмірі $61,4 млрд.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залужний б’є на сполох: як змінюється підтримка України
Байден і лідери ЄС пообіцяли продовжувати свою підтримку, надаючи зброю та фінансову допомогу. Але кампанія проти російських військ, яка розпочалася влітку, не принесла успіху.
Український лідер сказав, що Москва також прагне посіяти розкол в українському суспільстві, створюючи “хаос” усередині країни та, зрештою, усунути президента.
“У нашої розвідки є інформація, яка також надійшла від наших партнерів”, сказав Зеленський, описуючи план дезінформації, відомий як “Майдан-3. Майдан для них – це переворот, тому операція зрозуміла”, – сказав президент.
Зеленський також заявив, що його влада не піде на користь чогось схожого на заморожений конфлікт.
“План ЄС щодо України може легко дати зворотний результат”, Foreign Policy, США
8 листопада президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн рекомендувала Україні та Молдові найближчим часом розпочати переговори про членство з Брюсселем після виконання певних критеріїв.
Найкращий спосіб розширити мир і процвітання європейців – замкнути всі ліберально налаштовані країни від Балтії до Балкан в інститутах і структурах демократичної Європи
Цей крок – одночасно вияв прихильності до України та пострілом проти Росії. Офіційні особи ЄС роблять ставку на те, що, міцніше закріпивши східноєвропейців, Західні Балкани та, зрештою, Грузію в ЄС, це зможе вивести їх із хиткої нічийної землі між ЄС і Росією, і таким чином стабілізувати східні кордони ЄС. Найкращий спосіб розширити мир і процвітання європейців, на думку фон дер Ляєн – замкнути всі ліберально налаштовані країни від Балтії до Балкан в інститутах і структурах демократичної Європи.
Але цей гамбіт може дати зворотний результат, якщо Брюссель виявиться таким же нерівним, як це сталося на Західних Балканах, де процес розширення триває вже 20 років. Ці нещасні країни не тільки залишаються поза ЄС, але деякими керують націонал-популісти, які рухаються в іншому напрямку та створюють союзи з геополітичними суперниками ЄС, включаючи Росію та Туреччину. Враховуючи складність інтеграції таких країн, як Україна, легко уявити, що вони зазнають такого ж ставлення з боку ЄС і спричинять таку ж негативну реакцію у відповідь.
На початку 2000-х ЄС відкрив процес розширення для всіх країн Західних Балкан: Албанії, Боснії та Герцеговини, Хорватії, Північної Македонії, Чорногорії та Сербії. Але 20 років потому приєдналася лише Хорватія, провина за що лежить на ногах як країн-претендентів, так і самого ЄС. Численні внутрішні проблеми та двосторонні суперечки між країнами заважають їм виконувати всі зобов’язання щодо членства, включаючи стандарти демократії, верховенства права та прав людини.
Відсутність чіткого шляху чи конкретних часових рамок призвела до зупинки реформ, а в деяких країнах навіть повернула їх назад. Зараз у багатьох країнах Західних Балкан є потужні політичні сили, які вважають ЄС лицемірним, а його орієнтири контрпродуктивними. Втрата імпульсу до членства започаткувала порочне коло, стверджується у звіті Центру стратегічних і міжнародних досліджень, американського аналітичного центру.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Московський мехінізм” та об’єднання республіканців з демократами: Карпентер про те, чого чекати Україні
Україна поставила своє існування на кін в ідентифікації себе як ліберальної демократії. Зрештою, це головна причина нападу Путіна на Україну та його небажання поступитися. Демократія, що відповідає принципам Західній Європі, а не Росії, підриває смугу неліберальних, авторитарних держав, яку Росія та її сателіти втілюють і хочуть увічнити. Революція Гідності у 2014 році та наполегливий захист своєї території після російського вторгнення у 2022 році підкреслюють, наскільки серйозно Україна ставиться до свого прагнення стати демократією західного зразка. Це прагнення визнали США та ЄС у формі військової та гуманітарної допомоги, міжнародної дипломатичної взаємодії та в червні 2022 року надання статусу кандидата в ЄС.
Але Україні невдовзі доведеться розпочати жорсткі економічні реформи, яких вимагає ЄС, і зробити це під час війни.
У минулому огляді преси Gazeta.ua писала, що запрошення до переговорів про членство України в ЄС позитивна для Києва новина на фоні багатьох поганих. Процес буде тривалим і важким, але він вартує того. Також Євросоюз повинен реформуватися, щоб змінити право вето окремих країн, яке блокує прийняття рішень, подумати, як переконати членів, які нині отримують дотації, що мають давати на користь біднішої України, і як гарантувати безпеку Києва. Як українці самі вибирають де й ким служити, й уникають призову через скомпрометовані й корумповані ТЦК.