В Україні через систему прийняття електронних декларацій податкової служби подали перші добровільні декларації.
“Ми вбачаємо в цьому те, що платники податків зацікавлені в одноразовому нульовому декларуванні”, – повідомив керівник ДПС Євген Олійников у коментарі “Укрінформу”.
Одноразове добровільне декларування розпочалося 1 вересня 2021 року. Подання нульової декларації дозволяє легалізувати майно й доходи. Декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності за ту суму, яку він задекларує.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Карта печер зі скарбами: що заважає е-деклараціям працювати на повну
Зазначені в декларації активи не зможуть використовуватись як докази в будь-яких процесах чи в намаганнях притягнути до відповідальності.
Конституційний суд 27 жовтня 2020 року визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, яка передбачає штраф чи позбавлення волі для чиновників і суддів за подання завідомо неправдивих відомостей у декларації.
У грудні 2020-го відповідальність за брехню в деклараціях відновили, але ув’язнення не було серед можливого покарання: лише штраф, громадські роботи та обмеження волі. Згодом повернули й ув’язнення. Водночас народні депутати проголосували за поправку “слуги народу” Ігоря Фірси. Можна було вказувати майно, яким користується чи має у власності член родини, лише тоді, коли він сам надав такі дані декларанту. Депутати скасували обмеження волі за умисне неподання декларацій.
У червні 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про повернення в’язниці за брехню в деклараціях із пропозиціями президента Володимира Зеленського. Із закону вилучили суперечливе положення, згідно з яким відомості про об’єкти декларування, які перебувають у володінні або користуванні члена сім’ї декларанта, зазначаються лише в разі, якщо член сім’ї подав такі відомості суб’єкту декларування в будь-якому вигляді.