Уже через кілька місяців в межах міжурядової угоди про співпрацю у сфері критично важливих мінералів після ратифікації Верховною Радою зможе запрацювати американо-український інвестиційний фонд відновлення.
Про це повідомила перша віцепрем’єрка міністерка економіки Юлія Свириденко під час зустрічі з журналістами у Вашингтоні.
“Наше завдання реалізувати це якнайшвидше, хоча наразі складно назвати точні терміни. Я думаю, йдеться про місяці, точно не роки. Ми також прагнемо завершити всі технічні аспекти, пов’язані з фінансуванням”, – зазначила українська урядовиця.
Згадати турборежим
За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, голосування щодо ратифікації може відбутися вже під час пленарного тижня 1315 травня. Після цього буде укладено ще дві додаткові угоди: щодо створення фонду як юридичної структури та щодо технічних аспектів його діяльності.
Також нардеп повідомив, що Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній раді проєкт закону “Про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови”.
Як пояснив Железняк, документ зареєстрований у парламенті 1 травня. Далі, за його словами, йдеться про мінімум 7 днів перед розглядом: спочатку має бути Комітет з питань міжнародної політики, а потім зала ВРУ.
“У нас зараз в Раді тривають дискусії чи це тільки одне читання чи може бути два. Дата найближчого розгляду це 13-15 травня”, написав Железняк.
Також він додав, що є теоретична можливість проголосувати ратифікацію вже 8 травня. Тобто нардепи цього скликання можуть згадати перші єйфорійні тижні в Раді й проголосувати в турборежимі.
Долар за вхід два за вихід
Двостороння угода, що підписана у Вашингтоні, встановлює політичні параметри співпраці урядів щодо розробки надр, продажу копалин, а також американської допомоги, у тому числі військової, яку Україна отримуватиме надалі.
Нагадаємо, “Трамп заявив, що подальша підтримка України можлива в обмін на її рідкісноземельні елементи” такі заголовки в березні з’явилися на перших шпальтах світових ЗМІ.
“Ми хочемо укласти угоду з Україною, за якою вони гарантують собі нашу допомогу своїми рідкісноземельними ресурсами та іншими активами”, так цинічно заявив американський президент журналістам.
Угода між Україною та США щодо надр охоплює 57 видів мінералів. Однак чимало деталей, у тому числі тих, що мають політичне значення, будуть прописані у “технічній угоді”, яка станом на зараз, нібито, ще не готова до підписання. Або просто нам не збираються розкривати її суть та деталі.
У вже підписаній угоді виокремлено гарантії того, що вона не буде суперечити угодам України з ЄС та прагненню України до вступу, а в разі появи такої суперечності у вступній угоді з Євросоюзом положення угоди з США мають бути переглянуті.
Підписана 1 травня угода викладена на лише 12 сторінках. Попередній проєкт, який США передавали Україні в березні, мав понад 90 сторінок. Тоді Україна не погоджувалась з чималою кількістю позицій.
Зеленський зазначив, що оновлена версія так званої угоди про корисні копалини між Україною та Сполученими Штатами Америки є значно сильнішою й більш рівноправною
Днями президент Володимир Зеленський зазначив, що оновлена версія так званої угоди про корисні копалини між Україною та Сполученими Штатами Америки є значно сильнішою й більш рівноправною та може бути вигідною як для Вашингтона, так і для Києва.
Можливо, зважаючи на те, що підготовка до її підписання має і внутрішній політичний відтінок. Скажімо, ще взимку були введені санкції проти певних осіб, котрі займаються видобутком мінералів, але не входять у коло політико-економічних інтересів Банкової. І ми вже про це писали.
Водночас задіяні не лише важелі РНБО, а й судової системи. Декотрі ділянки з корисними копалинами просто арештовані. Як от, найбільше в Україні літієве родовище.
Ще в березні Печерський районний суд Києва арештував на вимогу Офісу генерального прокурора 51 земельну ділянку Полохівського родовища літію в Кіровоградській області.
Про це йдеться в ухвалі суду від 7 березня 2025 року.
Зокрема повідомляється, що ділянки вивчало ТОВ “Укрлітійвидобування” Сергія Табалова, який вклав у дослідження Полохівського родовища понад 100 млн грн, а сумарно в розвиток понад 300 млн грн. До того ж ще 119 млн грн він сплатив за ліцензію.
Компанія оцінила родовище за міжнародним стандартом JORK і готувалася до видобутку літію. Якщо ж родовище повернеться державі, то на нього зможуть претендувати інші бізнесмени.
Арешт відбувся в межах провадження, що розслідується ще з 2016 року. Тоді прокуратура відкрила справу за фактом начебто незаконного отримання дозволу на видобуток літію.
Згідно з даними геологорозвідки, запаси літію на Полохівському родовищі перевищують 760 тисяч тонн еквівалента карбонату літію (760 LCE kt).
У 2021 році світ спожив 0,5 млн тонн LCЕ, а вже у 2028 році прогнозують потребу в 6 млн тонн. Близько 60% літію у світі нині переробляє Китай.
Загалом в Україні розташовано чотири розвіданих літієвих родовища, два з яких у Кіровоградській області.
Літій це рідкісноземельний метал, який використовують для виробництва акумуляторів для смартфонів, ноутбуків і електроавтомобілів, у хімічній та медичній промисловості, аерокосмічній галузі, ядерній та відновлювальній енергетиці.
Критично важливі сировини окрім літію ще й, зокрема, нікель, уран, мідь та рідкісноземельні елементи, неймовірно цінуються в Європейському Союзі та США.
В останні роки світовий попит на ці важливі мінерали стрімко зріс, оскільки вони необхідні для розвитку та підтримання виробництва “зеленої” енергетики, технологічних галузей тощо.
За інформацією експертів, Україна має приблизно 20 000 задокументованих родовищ, які містять 117 видів корисних копалин, у тому числі понад 20 критично важливих мінералів і рідкісноземельних металів. Їхні запаси “оцінюються трильйонами доларів США”.
А тепер про головне: як ця угода допоможе нам у нашій боротьбі з агресором? Адже американська сторона говорить про те, що цей проєкт бізнесовий, і в ньому не йдеться про гарантії безпеки для України. Для чого тоді Київ під час війни підписував цю угоду? Бо Трамп шантажував зброєю?
І хоча американські ЗМІ, цитуючи своїх урядовців, стверджують, що у випадку посиленого тиску РФ, США намагатимуться захистити свій видобуток, у нас є побювання, що американці й московити за лаштунками можуть взаємодіяти не на користь Україні.