Втрата крові залишається однією з головних причин смертей як на полі бою, так і в цивільному житті. Світова медична практика підтверджує, що своєчасна зупинка кровотечі значно підвищує шанси на виживання. У відповідь на цей критичний виклик, українські вчені Інституту біохімії імені О.Палладіна НАН України створили унікальні гемостатичні засоби, які можуть стати справжнім проривом.
Міжнародні дослідження підкреслюють критичну роль кровоспинних препаратів у тактичних аптечках. Хоча імпортні засоби існують, Україна володіє власним науковим потенціалом для розробки ефективних та водночас значно дешевших аналогів. Фахівці Інституту біохімії імені О.Палладіна НАН України активно працюють над такими інноваціями, заявляючи про створення засобу, здатного зупиняти навіть летальні артеріальні кровотечі.
Кровотечу можна зупинити кількома основними методами, включаючи використання біополімерів, таких як хітозан, що утворює клейку субстанцію. Інший шлях – активація природного згортання крові за допомогою білків фібриногену та тромбіну. Українські вчені обрали шлях активації, розробивши спеціальну пов’язку «Карбогемостат» на основі вуглецевого волокна, яка містить активатор і здатна швидко та повністю зупиняти артеріальні кровотечі.
«Карбогемостат» демонструє вищу ефективність, ніж відомий гемостатичний бинт QuikClot, що було підтверджено в експериментах з летальною кровотечею зі стегнової артерії. Клінічні випробування препарату також засвідчили його безпечність та ефективність. Ця розробка, що перебуває на завершальному етапі наукового тестування, вже запатентована Інститутом біохімії, включаючи міжнародну РСТ-заявку.
Окрім «Карбогемостату», українські дослідники розробили фібриновий гель, який вже успішно застосовується в хірургії. Цей гель створює природну основу для швидкого загоєння ран, а його головний компонент – активатор – планується зареєструвати як активний фармацевтичний інгредієнт (АФІ) найближчим часом. Завдяки співпраці з підприємством «Хемотека», розглядається можливість налагодження дрібно- та середньосерійного виробництва наборів для його виготовлення вже наступного року.
Ключовим до ефективності цих засобів є спеціальний активатор згортання крові. Спочатку вчені під керівництвом академіка Сергія Комісаренка пропонували використовувати компонент зміїної отрути, однак його імпорт та очищення створювали певні труднощі. Наразі фахівці Інституту імені Палладіна спільно з колегами з Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України працюють над виробництвом цих активаторів у трансгенних рослинах, що дозволить оминути ці перешкоди та здешевити виробництво.
Незважаючи на високий потенціал, масове виробництво «Карбогемостату» потребує значних інвестицій, близько мільйона доларів, або державних гарантій закупівлі. На сьогодні, за словами доктора біологічних наук Володимира Чернишенка, заступника директора з наукової роботи Інституту, таких інвестицій чи держзамовлень поки що немає. Розробки фінансувалися з бюджету НАН України в межах цільової науково-технічної програми з підвищення обороноздатності.
Проте, розробки Інституту біохімії вже представлені керівництву ЗСУ та НАН України. Робоча нарада за участю представників Військово-морських сил, Української військово-медичної академії та інших військових структур відзначила високий рівень інновацій та рекомендувала їх сертифікацію відповідно до чинного законодавства. Над цим активно працює ТОВ «Колматек», створене за участі Інституту, з очікуванням результатів до травня.
Аналіз ринкових перспектив, проведений Інститутом економіки та прогнозування НАН України, підтверджує величезний потенціал українських гемостатиків. Прогнозується значне зростання глобального ринку, а внутрішній попит налічує мільйони одиниць для військових, цивільних госпіталів, служб екстреної допомоги та інших сфер. Українські препарати також демонструють конкурентні ціни: фібриновий гель у 10-15 разів дешевший за імпортні аналоги, а «Карбогемостат» може стати лідером у спеціалізованих нішах.
Ці новітні розробки продовжують столітню традицію Інституту біохімії у створенні кровоспинних препаратів, зокрема легендарного «Вікасолу» 1943 року. Сьогодні, як і тоді, українські препарати є вкрай необхідними для збереження життів у країні, що воює. Без належної державної підтримки та інвестицій ці життєво важливі інновації ризикують залишитися лише на лабораторних полицях.