Між 2010 і 2023 роками в Антарктиці зафіксували сотні льодовикових землетрусів, причому значна частина подій припала на морську частину льодовика Твейтса.
Льодовикові землетруси виникають, коли високі й тонкі айсберги відламуються від фронту льодовика і перевертаються в океані; їхнє зіткнення з «материнським» льодом породжує сильні механічні коливання ґрунту. Ці явища поширюють низькочастотні сейсмічні хвилі на тисячі кілометрів і через відсутність високочастотних компонентів були виявлені відносно нещодавно.
Нове дослідження, яке опиралося на сейсмічні станції в Антарктиді, виділило два скупчення таких землетрусів — біля льодовиків Твейтса й Пайн-Айленд, що є одними з найбільших джерел підвищення рівня моря на континенті. Зі 362 зафіксованих подій 245 доводяться на морську частину Твейтса, більшість із яких пов’язують саме з перекиданням айсбергів.
На відміну від Гренландії, де подібні явища підсилюються сезонними коливаннями і найчастіше спостерігаються наприкінці літа, у випадку Твейтса пік активності (2018–2020 роки) збігся з періодом прискореного руху крижаного язика в бік моря. Це вказує на іншу причину частих земельтрясінь у цій зоні, аніж щорічні температурні коливання.
Раніше науковці також відзначали, що сильні підводні хвилі від відколу айсбергів можуть прискорювати танення льодовиків, посилюючи їхній внесок у підвищення рівня світового океану.