Ситуація з енергетикою зараз розвивається навіть дещо краще попередніх припущень НБУ.
Це дає змогу переглянути оцінки дефіциту на прогнозному горизонті, йдеться в “Інфляційному звіті” Національного банку України.
З урахуванням імпорту у 2025 році дефіцит електроенергії оцінюється на рівні 4% (оцінка 6% в жовтні 2024 року), у 2026 році – 2% (3%) та близько 1% у 2027 році.
Дефіцит буде поступово скорочуватися, але збережеться й у наступні роки. Відновлення енергосистеми потребує значного часу та фінансування. Потреба в електроенергії буде зростати під час подальшого відновлення економіки. Виробництво електрики теж буде збільшуватися внаслідок ремонтів маневрової генерації (ТЕС та ГЕС) та розбудови потужностей ВДЕ.
Стабільний імпорт електроенергії, зокрема у результаті збільшення максимально можливого його обсягу з ЄС до 2,1 ГВт з 1 грудня 2024 року, теж буде сприяти скороченню дефіциту.
За оцінкою НБУ, щорічний імпорт електрики складе близько $0,7 млрд у 2025-2027 роках.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НБУ оцінив шанси на швидке завершення активних бойових дій в Україні
“Як і передбачалося раніше, дефіцит е/е стримуватиме відновлення ВВП на прогнозному горизонті. Імпорт е/е й заходи підприємств із розбудови та використання дорожчого автономного енергозабезпечення підвищуватимуть виробничі витрати, що залишатиметься проінфляційним чинником, хоча його вплив зменшуватиметься”, – йдеться у звіті.
Ризики подальших руйнувань і збільшення дефіциту складають 25-50%. Якщо обстріли стануться, то зростання ВВП буде меншим, ніж за базовим сценарієм, а зростання цін – вищим.
Позитивним ризиком прогнозу (оцінюється у менш ніж 15%) є швидші за очікування ремонтні роботи та/або введення в дію нових потужностей, а також подальше розширення пропускної спроможності імпорту електроенергії в Україну, що зумовить менший дефіцит е/е.
У 2025 році Національний банк України планує розпочати відкрите тестування електронної гривні. Це дасть можливість кожному охочому випробувати електронну форму національної валюти.
Зазначається, що тестування проведуть, щоб визначити технологічні перспективи та потреби користувачів. Водночас у НБУ зазначають, що “є низка факторів, які можуть мати вплив на зміну термінів” запуску тестування.
У Нацбанку пояснили, що потрібно враховувати готовність фінансового ринку до впровадження е-гривні та визначити технологічного партнера.