В основі рішення АМКУ щодо компаній з групи “Рошен” захист інтересів Росії – Пташник

Головна Сторінка » В основі рішення АМКУ щодо компаній з групи “Рошен” захист інтересів Росії – Пташник

Антимонопольний комітет України досі не оприлюднив своє рішення щодо санкцій проти компаній з групи “Рошен” і накладення штрафу розміром 283 мільйони гривень. Документ також не надали і представникам компаній, на які наклали стягнення це грубе порушення закону, яке не дає можливості виробникам звернутися до суду щодо законного оскарження такого рішення.

Про це в ефірі “Прямого” сказала народна депутатка 8-го скликання переизбраться

Вона зауважила, що була авторкою закону, який зобов’язує АМКУ публікувати усі рішення.

“Я здивована, що Антимонопольний комітет займається ринком патоки, коли є досить значні ринки такі як електроенергетика, авіаперевезення і так далі. Я не бачу таких розслідувань. Але напевно патока це дуже важливо”, іронізує Пташник.

“Мене дуже різонуло щодо російської компанії. Антимонопольний комітет каже корпорації “Рошен”, що ви завадили російському капіталу, російській компанії зайти сюди в Україну і фактично виводити з України кошти”, говорить Пташник.

“Я не знайшла на сайті Антимонопольного комітету рішення щодо корпорації “Рошен”. Хоча я була особисто автором у попередньому скликанні законопроекту, який зобов’язував Антимонопольний комітет ці рішення публікувати”, наголошує Пташник.

“Тобто пресреліз є, а рішення немає. Це означає, що зараз можна написати в цьому рішенні що завгодно. Такого ще точно Антимонопольний комітет раніше не робив”, наголошує експертка.

Директор з продажу ТОВ “Інтерстарч” Андріан Крячев підтвердив, що документів АМКУ не надав, а сам розгляд відбувся без участі виробників.

“На сьогодні компанія не отримала повний текст рішення АМК, засідання якого відбулося ще 21 грудня. Варто зазначити, що в процесі розгляду справи була порушена процедура. Нам не дали можливості захистити себе при розгляді справи, запросивши на засідання АМК вже після того, як це засідання відбулося”, говорить представник компанії.

Він також зауважив, що на українському ринку присутні європейські виробники патоки, і про жодне монопольне становище “Рошен” не йдеться.

“Сьогодні на ринку присутні виробники-постачальники патоки з Польщі, Литви, Болгарії, Румунії. Таким чином ринок насичений продукцією різних виробників, і говорити про наявність монополії у компанії досить складно і не аргументовано з точки зору висновку, який був зроблений Антимонопольним комітетом”, наголошує Крячев.

“Також викликає подив позиція АМК про те, що нас звинувачують у відсутності доступу до внутрішнього ринку російських виробників. У 2015 році український уряд вніс постанову КМУ про заборону імпорту великого кількості продуктів, які виробляє країна-агресор, у тому числі і крохмальна патока. Якби цього не відбулося, сьогодні ринок України був би насичений масовим імпортом продукції з РФ через більш низьку ціну на енергоносії та сировину”, говорить виробник.

Поява рішення АМКУ на наступний день після оголошення так званої “підозри” Порошенку невипадкове, вважає виробничник: “Звісно, ми у цьому бачимо заангажованість проведеного розслідування. Метою якого є переслідування бенефіціара компанії. Це очевидно”.

“Те, що Антимонопольний комітет абсолютно підконтрольний Банковій, зрозуміло було давно. Але мене дуже здивувало, що Антимонопольний комітет настільки поспішав винести це рішення, що вони зробили пресреліз, поставили його на своєму сайті, а тексту рішення немає”, говорить Пташник.

Вона переконана, що усі ці події пов’язані зі зростанням рейтингів Порошенка та його партії і загрозою для президента Володимира Зеленського, який хоче переобратися на другий термін.

“Саме тому порушують “державну зраду” підключають всі свої органи, які їм підконтрольні, такі як Антимонопольний комітет. І намагаються боротися з опозицією та президентом Порошенком. Тому що для Зеленського другий термін це рятувальна паличка. Це не просто амбіції. Він підписав вже стільки указів, зловживань владою і службовим становищем, що кваліфікується за ККУ, що можна вже рахувати ці склади злочину”, резюмує Пташник.