На тлі численних прогнозів щодо термінів завершення повномасштабної війни, які лунають від різних авторитетних осіб, викладач Києво-Могилянської академії Валерій Пекар наголошує на принциповій неможливості точного передбачення майбутнього. Він стверджує, що майбутнє не є наперед визначеним і залежить від дій та думок мільйонів людей. Це сценарний, багатоваріантний процес, який не піддається однозначному прогнозуванню.
Пекар пояснює, що неможливість передбачення майбутнього зумовлена не слабкістю теорії чи недосконалістю приладів. Натомість, це засаднича особливість буття, подібно до того, як неможливо одночасно визначити всі параметри електрона. Такий підхід підкреслює фундаментальну невизначеність складних систем.
Єдине, що можна спробувати передбачити, – це певні тренди, деякі з яких піддаються вимірюванню. Також можливо аналізувати сценарії, іноді з високим ступенем деталізації, та оцінювати їхню ймовірність. Все інше залишається поза межами людських можливостей.
Експерт також розвінчує поширені міфи. Він зазначає, що «пророки» бачать майбутнє лише як крізь напівпрозоре скло, а віра в «таємний світовий уряд» є ілюзією. Такий скептицизм ґрунтується на досвіді організації навіть невеликих подій, де завжди все йде не за планом.
Над місцями, де накопичується невизначеність, завжди кружляють «чорні лебеді» – непередбачувані події. Однак, наголошує Пекар, схопити їх за хвіст і контролювати їхній вплив є нездійсненним завданням.
Замість того, щоб зачаровуватися чи розчаровуватися хибними очікуваннями, Валерій Пекар закликає до прагматизму. Він пропонує зосередитися на тому, що дійсно потрібно робити, приймаючи, що результат буде таким, яким він буде. Цей заклик підкреслює важливість дії та адаптації в умовах невизначеності.