Адміністрація США, як повідомляється, розглядає нові, більш радикальні тактики для зміни режиму на Кубі. Серед обговорюваних заходів – повна блокада імпорту нафти до країни. Цей крок є значною ескалацією тиску, спрямованого на повалення комуністичного уряду острова.
Ця ініціатива, підтримувана критиками кубинського уряду в адміністрації та держсекретарем США Марко Рубіо, є одним із можливих заходів. Рішення про її схвалення ще не прийнято. Проте план може бути представлений президенту для примусового повалення комуністичного уряду Куби.
Пропонована заборона поставок сирої нафти є подальшим кроком після нещодавньої заяви президента про припинення імпорту нафти з Венесуели. Донедавна Венесуела була основним постачальником енергоресурсів для Куби.
Втрата поставок венесуельської нафти, а також можливості її перепродажу для отримання іноземної валюти, вже сильно вдарила по кубинській економіці. Ця економіка і без того є відсталою та вразливою.
Усередині адміністрації, однак, тривають дебати щодо доцільності такого радикального кроку. Деякі чиновники виступають проти, побоюючись, що повна нафтова блокада може спровокувати серйозну гуманітарну кризу на острові.
Тим не менш, ці дискусії підкреслюють наміри американських представників щодо усунення лідерів країн Латинської Америки, яких вони вважають опонентами. Енергетичний тиск розглядається як ефективний інструмент, здатний “задушити” та змінити режим.
Ініціатива щодо блокади буде виправдана згідно із Законом Хелмса-Бертона, що кодифікує торговельне та фінансове ембарго США проти Куби. За даними Міжнародного енергетичного агентства, Куба імпортує близько 60% своїх нафтових ресурсів.
Раніше Куба значно залежала від Венесуели, але після того, як США почали конфісковувати поставки, основним постачальником стала Мексика. Проте Мексика стягує з Куби збори, і її поставки не здатні повністю компенсувати енергетичний дефіцит.
Після подій у Венесуелі, адміністрація США звернула увагу на Кубу, вважаючи її економіку ослабленою та готовою до швидкої зміни режиму. Президент та держсекретар Рубіо, син кубинських іммігрантів, висловили оптимізм щодо швидкого падіння комуністичного уряду на острові.
Ситуація на Кубі дійсно погіршилася, що призвело до частих відключень електроенергії та дефіциту основних товарів і продуктів харчування. Однак кубинський режим витримував суворі санкції США та торговельне ембарго протягом десятиліть, переживши навіть падіння Радянського Союзу.
Водночас, існують побоювання, що раптовий крах кубинського уряду може спричинити регіональну міграційну кризу. Це може дестабілізувати весь Карибський басейн, створивши додаткові виклики.
Якщо план блокади буде реалізовано, його, ймовірно, вітатимуть критики кубинського уряду. Деякі республіканці-прихильники жорсткої лінії вже підтримали ідею повного припинення доступу Куби до нафти.