Нове генетичне дослідження показало, що понад 2,5 тис. років тому скіфське суспільство було організоване навколо елітних родинних династій, до яких входили як чоловіки, так і жінки, а соціальна нерівність сформувалася ще близько 900 року до нашої ери.
Дослідники секвенували ДНК 85 представників скіфів залізної доби, щоб з’ясувати, як були пов’язані між собою кочові племена та якою була структура їхнього суспільства. Результати аналізу свідчать, що кочовими об’єднаннями керували впливові сімейні династії, які контролювали централізовані осередки влади, повідомляє Live Science.
Більшість сучасних знань про скіфів походить із давньогрецьких і римських джерел, а також із досліджень курганних поховань у степах Євразії. Давні автори описували скіфів як вправних вершників і воїнів. Відомими були також їхні татуйовані мумії, прикраси із зображеннями тварин та жінки-воїни, які могли стати прообразом легендарних амазонок. Власних письмових джерел скіфи не залишили, а приблизно після 200 року до нашої ери були поглинуті іншими культурами.
“Можливо, це вказує на певний ступінь географічної централізації елітних поховань, які в середньому розташовані ближче одне до одного. Наприклад, у Сибіру є район, відомий як “Долина царів”, який містить багато великих курганів, що, ймовірно, належать еліті того ж періоду часу, що й у нашому дослідженні”, – зазначила співавторка дослідження, генетична антропологиня Техаського університету в Остіні Айнаш Чілдебаєва.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли висотки та храм у стародавньому Іметі
У межах роботи вчені дослідили геноми 38 представників еліти та 47 людей зі звичайних поховань на 20 археологічних пам’ятках, датованих 900200 роками до нашої ери. Неелітні могили були меншими та не містили великої кількості зброї й золотих виробів. Аналіз показав, що представники знаті у 11 разів частіше були близькими родичами між собою, ніж із людьми неелітного походження. Серед них дослідники виявили братів, брата й сестру, батьків із дитиною, а також дідуся й онука, похованих навіть на різних цвинтарях.
“Важливим спостереженням нашого дослідження була помітна присутність жінок з еліти. Майже половина елітних осіб у нашому наборі даних були жінками, що свідчить про те, що жінки мали високий соціальний статус у скіфському суспільстві залізної доби”, – заявила перша авторка дослідження, археогенетикиня Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка Айшин Галічі.
У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині археологи під час досліджень скверу біля Вірменського бастіону виявили ранішене відому підземну галерею, а також артефакти трипільської культури та часів Золотої Орди.
Це одна з рідкісних підземних галерей на Західній Україні, зведена раніше XVII століття.