Посли Європейського Союзу провели надзвичайну зустріч у Брюсселі 18 січня. На порядку денному стояло узгодження подальших кроків у відповідь на погрози президента США Дональда Трампа запровадити нові тарифи проти європейських країн, які висловили підтримку Гренландії.
Головне питання, що обговорювалося, стосувалося ефективності нинішньої стратегії ЄС щодо Сполучених Штатів. ЄС має вирішити, чи продовжувати примирливу лінію, чи настав час для жорсткішої відповіді на зовнішній тиск.
З моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому, Євросоюз уникав різкої реакції на загрози торговельної війни. Ця примирлива тактика раніше призвела до укладання асиметричної торговельної угоди, що була вигіднішою для США, але допомогла уникнути ще суворіших мит.
Проте, останні розбіжності щодо Гренландії спричинили бажання країн ЄС змінити підхід. Президент Франції Емманюель Макрон, зокрема, закликав скористатися «інструментом боротьби з примусом» — так званою торговельною «базукою».
Цей механізм економічного стримування, прийнятий у 2023 році, передбачає застосування раніше не використовуваних інструментів. До них належать запровадження тарифів, обмеження імпорту послуг та товарів, регулювання інвестицій, обмеження доступу до державних закупівель та фінансових ринків.
Віцеканцлер Німеччини та міністр фінансів Ларс Клінгбайль заявив, що Берлін і його європейські партнери не піддадуться шантажу. Він підкреслив, що Німеччина прагнутиме діалогу, але дії Вашингтона у справі Гренландії є неприйнятними.
Використання цього потужного інструменту може серйозно вдарити по американських послугах та товарах, водночас несучи значні геополітичні наслідки. Зустріч послів проходила в обмеженому форматі, що підкреслює серйозність обговорень.
На тлі конфлікту, що загострюється заявами Дональда Трампа, того ж дня відбулася ще одна важлива подія. Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Сполучене Королівство виступили зі спільною заявою.
Вони підтвердили свою солідарність з Королівством Данія та народом Гренландії, наголосивши на прагненні зміцнити безпеку в Арктиці як спільний трансатлантичний інтерес. Союзники також заявили про готовність до діалогу, заснованого на принципах суверенітету та територіальної цілісності.