Байкерський фестиваль “Дорога до перемоги” пройшов у Білій Церкві. На ньому збирали допомогу для 32-ї окремої механізованої бригади, яка воює на Покровському напрямку.
Був проведений чемпіонат по скидам із дронів, турнір зі страйкболу, лицарські бої, виступали рок-гурти. Серед учасників було чимало діючих бійців ЗСУ.
Як проходив захід та що на ньому говорили про реальний стан справ на фронті, дізнавалася кореспондентка Gazeta.ua.
ГОЛОВНА ЦІЛЬ
На фестиваль, який проходив біля міста – люди поступово сходяться в обід. На вході до локації припаркований червоний мотоцикл Fazer 600, який розігрували за донат у мінімум 500 грн. Неподалік у шатрі торгують байкерськими куртками. Є ятки з різними сувенірами, банданами.
– Основна ціль – це допомога Збройним Силам України. Цей івент – це як майданчик для спілкування цивільних і військових. Ми будемо проводити в різних регіонах такі заходи, акумулювати кошти і купувати мотоцикли для військових, – каже Олександр Стогнієнко, засновник громадської організації “Об’єднаний байкерський фронт”, яка і підготувала захід.
Подібні фестивалі проводять двічі на рік: у травні та вересні. Вхід – безкоштовний, але є можливість зробити пожертву на потреби ЗСУ.
– У нас є громадська організація, є членські внески – 300 грн. Ми на на них купуємо деталі і за рахунок цього відновлюються мотоцикли, – продовжує Олександр Стогнієнко, – Левова частка витрат – це мої кошти. Військові кажуть, що мотоцикли на фронті допомагають. В них набагато важче влучити і на них можна швидше проїхати місто.
Пахне вуличною їжею. Для гостей готують шашлики та різні закуски. Пиво продають по 50 грн за 0,5 л.
Увагу привертають байкери, які колонами заїжджають на локацію. Одягнені у шкіряні куртки з емблемами власних мотоклубів, вони паркуються та ідуть до сцени слухати пісня у виконанні запрошених рок-гуртів. Час від часу у мікрофони оголошують про початок аукціонів. Розігрують, зокрема, прапор України з підписом Валерія Залужного, використаний РПГ з автографом генерал-лейтенанта Сергія Наєва.
До намету 32-ї бригади вишикувалася чимала черга із бажаючих взяти участь в турнірі зі скидів із дронів. Замість бойової частини до безпілотника воїни кріплять кульку з водою. Задача учасників – підняти дрон у повітря та влучити “зарядом” у визначену ціль. Переможцям пропонують фірмові чашки, використані гільзи, футболки, чарки.
Боєць з позивним “Луг” проводить інструктаж кожному з учасників. Після чого слідкує за точністю скидів.
– Ці дрони використовуються на бойових завдання, – каже “Луг” з прикритим обличчям. – В нас є багато різноманітних дронів. Для розвідки є Mavic 3 Pro, Mavic Interprise денний, Interprise нічний. Прошка коштує до 120 тисяч, Денний десь до 150 тисяч. А є такі, що до 200 тис. гривень дотягують.
Йому 24 роки, мобілізувався понад рік тому. Раніше брав участь безпосередньо в боях, а зараз – вчить новобранців керувати дронами.
Дрони – це така штука, що їх завжди не вистачає
32-га бригада отримує безпілотники переважно від волонтерів. Також військові самі відкривають збори.
– Заряд на дрон роблять за допомогою 3D принтер. Переважно, проводяться збори на плати для скиду. А так волонтери роблять їх безкоштовно, – веде далі “Луг”. – Дрони – це така штука, що їх завжди не вистачає. Чим більше дронів і людей, які вміють ними керувати – тим краще.
Для того, щоб навчитися керувати дроном визначених рамок немає, все залежить від людини. Навчання може бути коротким, або ж тривати 1-2 місяці і більше.
Через посилення дощу люди розходяться, щоб дочекатися своєї черги, адже в дощ скиди не проводять. Натомість можна відвідати польової кухні, яку бригада розмістила навпроти своєї палатки. Сьогодні пригощають картоплею та гречкою з м’ясом, салатом з капусти та яблуневим компотом.
СИТУАЦІЯ НА ФРОНТІ
Біля польової кухні, де гостей пригощають картоплею та гречкою з м’ясом і салатом – зустрічаємо старшого офіцера відділення психологічної підтримки персоналу 32-ї ОМБР 27-річного Богдана на позивний “Інтелігент”. У бригаді він служить з травня 2024 року. До цього був у складі 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”.
Розпитуємо “Інтелігента” за бойовий досвід. Він відразу пригадує важкий бій на Бахмутському напрямку.
– Будучи на позиціях в Бахмуті, ми були по інший берег річки. Противник підірвав мости і повністю контролював вогнем переїзд через дамбу. І ми уже розуміли, що скоріш за все вже і відступити не зможемо. У нас шлях – тільки вперед, – пригадує “Інтелігент”. – Але потім дуже швидко бригада зреагувала та зробила переїзд через річку, що дало можливість підвозити до нас боєприпаси і провізію. Тоді ще не була так добре розвинута структура безпілотних систем і не було можливості постійно дронами доставляти.
Стосовно ситуації на фронті військовий каже, що у ворога є певні переваги.
– В них є можливість мобілізувати людей за рахунок того, що в них є певна категорія, які живуть дуже бідно. Їм пропонують просто великі кошти, – говорить “Інтелігент”. – Вони можуть отримати до п’яти – десяти тисяч доларів. Виплачують і за підписання контракту, якщо я не помиляюсь – 5 млн рублів. Для РФ це дуже багато.
Військовий переконаний, що переговори неминуче призведуть до якогось рішення, але на його думку це станеться ближче до осені – зими.
– Поки у Росії буде можливість активно наступати – вони будуть перемовини затягувати, відкладати момент, коли доведеться прийняти якесь остаточне рішення. Все для того, щоб захопити більше територій та знищити українців, – каже “Інтелігент”. – Навіть, якщо ми підемо на ці умови (РФ вимагає віддати їй повністю чотири області. – Gazeta.ua), але в нас не буде ніяких безпекових гарантій, то це буде просто пауза між війною. Треба розуміти, що це “потім” дуже швидко настане.
РФ тримається, але це мильна булька, яка скоро вибухне
Коментуючи ситуацію в Росії, він зазначає, що там також не все просто: у РФ проблеми з фінансами не лише через мобілізацію, а й через великі витрати на підтримку економіки, яка розвалюється.
– Вона тримається, але це мильна булька, яка скоро вибухне. Мені здається, що Росії конче необхідно досягти мирних угод саме до кінця року. Вони боротимуться до осені, поки не почнеться така ж погода, як зараз у нас. А потім – місяць-два і вони загрузнуть. Фронт зупиниться і тоді вже будуть підписані угоди, – каже військовослужбовець.
– А як ставитеся до нинішньої системи мобілізації в Україні? – питаємо.
– Не знаю, яка система буде кращою, – знизує плечима Богдан. – Але одне із рішень – перехід до корпусної системи управління в армії. Це б дало можливість об’єднувати неукомплектовані бригади. Це складно реалізувати, бо є облік майна, документація, нюанси. Знайти баланс важко. Але коли буде корпус – він сам командуватиме, сам проводитиме ротації, – продовжує воїн, – Корпус бачитиме, якій бригаді складно і де мало людей. Він виводитиме такі підрозділи, а на їхнє місце ставитиме більш укомплектовані бригади, більш боєздатні. Таким чином фронт можна буде регулювати. Але я не скажу, що в нас великий брак людей. Просто деяким бригадам потрібно давати час на відновлення.
ДОРОГА АМУНІЦІЯ
Неподалік намету 32-ї ОМБР встановлене імпровізоване поле для лицарських боїв. Сьогодні тут змагаються команди з двох київських клубів: “Айна Бера” та “Панзир”. По дві сторони поля стоять учасники запрошених клубів і контролюють процес бою.
Після “лицарів” гості фестивалю можуть взяти участь в поєдинку. Їм дають справжні лицарські шоломи, м’які мечі та щити.
Амуніція команди “Айна Бера” відповідає ХІV – XV століттю, коли лицарі заковувалися в повні лати, які забезпечували безпечний захист.
Член клубу 23-річний Олександр розповідає, що його амуніція коштує біля $ 2 тис. Важить від 25 до 30 кг.
– Ціна залежить від того, наскільки підігнана під людину амуніція. Чим вона дорожча і більш анатомічна – тим зручніше рухатись і менше відчувається вага, – каже Олександр. – І так само впливає матеріал: сталь або титан. Важлива і його товщина.
Тренування в клубі проводять 2-3 рази на тиждень. Змагання проводяться в теплу пору року.
– Ми одягаємо обладунки, виїжджаємо в парк, або на певні заходи, – каже Олександр. – Змагаємося в турнірних номінаціях. Різні види зброї, різні види номінацій. Тривають вони певну кількість часу, або до певних виконання певних умов. Турнірні номінації один на один зазвичай тривають хвилину і під час цієї хвилини бійці набивають один по одному очки. За певними умовами удар має бути сильний, акцентований.
Один із способів посадити людину – це зробити їй боляче
В масових номінаціях система інша. Основна задача – це команда на команду, три на три, п’ять на п’ять, десять на десять і так далі, додає чоловік. Основна мета – це повалити суперника на три точки опори. Якщо людина сіла – вона вибула з бою і бій продовжується або до останньої людини, або до співвідношення 3:1.
– Звичайно це боляче. Один із способів посадити людину – це зробити їй боляче, щоб вона сама захотіла сісти, – веде далі Олександр. – Удари нанесені залізною зброєю по залізних обладунках – відчуваються. Все ж таки, коли обладунки, ще в історичному контексті вироблялись, то їх ціль була захистити власника від смертельного поранення, але не захистити його від болю.
Місячний внесок у клубі – 1000 гривень. Половина суми – це за членство, половина – за тренування.
– Наші клуби переживають не самі найлегші часи. Порівняно з тим, що було 4-5 років тому. Якщо на тренуванні було в середньому по до 30 людей, то зараз в межах 10-20, – каже Олександр.
За межами фестивалю охочі переночувати посеред поля – облаштовують наметове містечко. Чекають на диско-саунд, який розпочнеться після 23:00.