Саміт майбутнього став точкою відліку реформи ООН, що може бути сигналом до масштабніших перетворень, котрі напряму стосуються України.
Радбез з Росією та без
З 22 по 23 вересня 2024 року у Нью-Йорку ООН вперше провела Саміт майбутнього, де учасники обговорювали реформу організації. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив: “Ми не можемо створити майбутнє, придатне для наших онуків із системою, котра побудована нашими бабусями й дідусями…Виклики ХХІ століття вимагають і рішень ХХІ століття”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ООН на порозі кризи. Відлуння вибухів у Бейруті докотилося до Генасамблеї
У підсумковому “Пакті в ім’я майбутнього” виклали основні напрямки змін в ООН:
розширення представництва країн (Африка +) і поколінь (молоді),
перегляд структури і принципів роботи Радбезу.
У кулуарах обговорюється виключення РФ зі складу Радбезу або позбавлення її права вето.
Охопити все
У “Пакті…”, який написано на 43 сторінках, йдеться про основні принципи не лише співіснування, але й взаємодії країн світу. Наприклад, підписанти повинні створити безпечний, мирний і стабільний світ для майбутніх поколінь.
В одному пакеті з “Пактом…” є Декларація майбутніх поколінь, котра вперше в історії людства зобов’язує враховувати наслідки рішень для нащадків. Відомо, що запроваджується посада представника майбутніх поколінь.
Укладено Глобальний цифровий договір – перший у світі регуляторний акт про штучний інтелект, котрий містить норми кібербезпеки та усунення ризику цифрової нерівності. Згідно з цим документом ШІ має забезпечити сталий розвиток і дотримання прав людини, а уряди мають створити всесвітню наукову групу для діалогу щодо управління штучним інтелектом в рамках ООН.
Хто не з нами
Про значимість “Пакту…”свідчить те, що Росія в останній момент наполягала на внесені поправки про принцип невтручання світового співтовариства у будь-яке питання національного суверенітету й пріоритет міжурядових перемовин, нібито як запобіжник від втручання колективного Заходу у справи країн Глобального Півдня.
Симптоматично, що поправку підтримали Сирія, Іран, КНДР, Білорусь, Нікарагуа.
Однак більшість країн-учасниць ООН проголосували проти розгляду поправки й ухвалили “Пакт…”.
У постійному представництві Росії в ООН назвали документ небезпечним, оскільки він підірве багатобічність і міжурядову природу ООН. “Це вагомий удар по ООН в цілому”, – заявив Дмитро Полянський. Речниця МЗС країни-агресорки Марія Захарова пообіцяла продовження роботи Росії з партнерами “по відстоюванню багатополярного світу”.
Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Вершинін змушений був визнати ухвалу “Пакту…” і заявив про дистанціювання від нього, а також від Глобального цифрового договору, бо він “стосується положень про роззброєння, участі неурядових організацій у роботі ООН управління верховного комісара з прав людини”.
Сила співтовариства
Цим росіяни показала вагу і значимість ухвалених документів. Адже проєкти “Пакту…” погоджували Німеччина й Нікарагуа з країнами світу від початку поточного року, була проведена грандіозна робота і навряд чи Росію усунули від неї.
Внесена в останній момент поправка, можливо, і слушна з точки зору РФ, але малоймовірно, що представники Кремля тільки у Нью-Йорку побачили остаточний текст документа.
Скоріш, це гра Путіна, адже, якби Росія проголосувала за “Пакт…”, їй довелося б скорочувати озброєння, захищати цивільне населення під час бойових дій і сприяти мирному майбутньому. Із чим би у такому разі вийшов кремлівський диктатор на саміт БРІКС у жовтні? До слова, прем’єр Індії Нарендра Моді відвідав Саміт майбутнього.
Росія і БРІКС протиставлять себе ООН
Вірогідно, трюк з поправкою – підготовка до саміту в Казані, на якому, очікується, що Путін винесе свій варіант світобудови. У такому разі Росія і БРІКС протиставлять себе ООН. Підготовка до цього вже йде: 11 екс-міністрів закордонних справ країн Латинської Америки попросили генсека ООН відсторонити РФ від участі в Генасамблеї до завершенні війни в Україні. Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Росія підриває світовий порядок.
Наслідки розколу тяжкі, аж до ядерної війни, на яку недвозначно натякнула російська сторона, говорячи про полігон на Новій землі. Голосування по “Пакту…” й реформа ООН могли викликати лють Путіна ще й тому, що чимало країн Глобального Півдня підтримали документи, котрі передбачають підвищення рівня їхнього представництва в ООН. Що обере типова країна Чорного континенту: БРІКС чи ООН?
Краще разом і мирно
Країни вже обирають. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у Нью-Йорку на полях Саміту майбутнього зустрівся з міністром закордонних справ ПАР Рональдом Ламолою.
Зустріч виявилася змістовною: Ламола підтвердив участь у Формулі миру перед другим Самітом миру. На перемовинах зі своїми колегами з Аргентини й Киргизстану Сибіга наголосив на загрозі російських ударів по українських АЕС та на питаннях економічного співробітництва.
Володимир Зеленський привітав “Пакт…” як доказ того, що світові вдалося об’єднатися навколо бачення справедливого і безпечного майбутнього, котре, звісно, можливе, якщо найбільша війна в Європі завершиться відповідно до Формули миру, “заснованої на цілях і принципах Статуту ООН”.
Чи стане краще
Зараз більшість заяв про реформування ООН стосуються Радбезу. Виступаючи на Саміті майбутнього, президент Литви Гітанас Науседа заявив, що Радбезу необхідно надати повноваження зупиняти і стримувати агресорів. Зокрема – Росію. Неефективність, застарілість Радбезу визнав і генсек ООН на Саміті майбутнього.
Але конкретики на цьому саміті було замало. На думку представників низки неурядових, – у тому числі й ООНівських, – структур, результат дворічної роботи по підготовці “Пакту…” мав бути детальнішим, а не декларативним. Тому потрібно розпочинати з головного – зі змін до Статуту ООН. І ці думки не поодинокі.
Прем’єрка Барбадоса Міа Моттлі запропонувала перезавантажити управління світовими інститутами, адже “недовіра між тими, хто керує, і тими, ким управляють, сприятиме соціальному відчуженню у всьому світі”.
Самуель Жбогар, представник Словаччини, яка нині головує в ООН, характеризує атмосферу на засіданнях Радбезу як “токсичну”. Що її змінить – невідомо, адже навіть нові країни-члени не матимуть права вето.
Конкретика на прикладі України
Але зміни назріли. Світ не може дозволити собі увічнювати глобальні структури управління, котрі відображають реалії вісімдесятирічної давнини, вважає постійний координатор ООН у Кенії Стівен Джексон.
Конкретні й комплексні рішення, скоріш, будуть на рівні домовленостей президентів України і США по плану перемоги, вважає кандидат політичних наук Олексій Буряченко. Попри участь у Генасамблеї ООН генсека НАТО, запрошення до Альянсу Київ навряд чи отримає. Натомість буде план перемоги як наочний приклад припинення війни, котрий, можливо, не протиставлятиме військові й дипломатичні складові, а поєднуватиме їх для досягнення мети.