У Лондоні 2 грудня 1816-го робітники почали масово нищити машини та верстати на фабриках. Називали себе “луддитами” на честь англійського підмайстра Неда Лудда, який розтрощив свій верстат.
Наприкінці XVIII століття почалася промислова революція та впровадження машин на фабриках у Великій Британії. Робітників на фабриках почали масово звільняти, їхню працю замінили автоматичною. Вони почали протестувати. Назва “луддизм” походить від імені підмайстра Неда Лудда, який зруйнував свій верстат першим.
Луддизм став специфічною формою боротьби робітників проти неналежних умов праці, низької заробітної плати, безробіття, що пов’язувалось у свідомості учасників руху із введенням машин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жінки закидали чиновника чорним перцем
Підйом руху луддитів відбувався наприкінці 1811-го. Масові руйнування машин а іноді й цілих фабрик були в Арнолді, Ноттінгемі, Лідсі, Шеффілді, Манчестері та інших містах. Луддити проводили таємні збори та тренування. Іноді навіть засилали шпигунів до ворожих лав.
Переляканий парламент кинув проти бунтівників війська. 1812-го ввели смертну кару за руйнування машин. За псування машин 17 луддитів стратили, тисячі відправили в заслання до колоній.
Неподалік Лондона 15 жовтня 1907-го пасажирський потяг із поштовими вагонами зійшов із рейок на станції Шрусбері. Загинуло 18 людей, ще 33 поранено. На наступний день після аварії розпочалося офіційне розслідування, звіт був опублікований 12 лютого. Висновки: несправностей у гальмах і двигуні не було.
Після детального вивчення стану здоров’я водія було виявлено, що алкоголю та наркотиків у його тілі не було, він не мав інфракту. Комісія вирішила, що найбільш вірогідним поясненням аварії в Шрусбері було те, що водій задрімав, пропустивши сигнал повороту.