Росія намагається використати ядерну зброю як свій єдиний реальний інструмент тиску на Захід. Так вважає Пекка Товері, ексголова військової розвідки Фінляндії та депутат Європарламенту. Він зазначає, що за демонстраціями нібито “нової” зброї прихована справжня слабкість Кремля.
Росія сьогодні не є потужним економічним гравцем, її збройні сили також не становлять серйозної загрози для Європи. Єдиним ефективним інструментом тиску, що залишився в Кремля, є ядерна зброя. Це ключовий елемент, який Росія використовує для досягнення своїх геополітичних цілей.
Показовим прикладом є демонстрація платформи “Орешник”, розробленої для доставки ядерних боєголовок. Росія прагне залякати західні суспільства та уряди, змусивши їх припинити підтримку України. Це є спробою Москви відновити свій вплив через загрозу ескалації.
Паралельно з цим запускається масштабна пропагандистська кампанія. Вона подає цю систему як “нову зброю”, своєрідну “срібну кулю”, від якої нібито неможливо захиститися. Кремлівська риторика описує її як “абсолютно непереможну” та революційну.
За словами Пекки Товері, ця тактика дуже схожа на риторику Гітлера наприкінці Другої світової війни. Тоді диктатор постійно обіцяв “чудо-зброю” (Wunderwaffe), яка мала переломити хід війни на користь Німеччини. Путін наслідує цей приклад, просуваючи свою “чудо-зброю”.
Насправді ж, “Орешник” не містить принципово нових технологій. Як і значна частина російських військових розробок, він спирається на радянську спадщину. Це лише частково модернізована стара платформа.
Система ще не повністю відпрацьована і не готова до повноцінного застосування. Отже, Заходу немає чого боятися цих загроз. Навпаки, подібна демонстрація свідчить швидше про слабкість та нервозність Росії.
Росія намагається залякати західні країни, одночасно використовуючи подібні системи для здійснення злочинів проти українського народу. За ці дії їй рано чи пізно доведеться заплатити. Такі демонстрації є ознакою відчаю, а не справжньої сили.