14 березня 2014-го 500 бійців Самооборони Майдану вирушили до тренувального центру, ставши до лав Сил оборони України. Вони першими стримували російську навалу на Сході. За ними добровольцями у військо пішли тисячі хлопців і дівчат.
Відтоді саме 14 березня ми відзначаємо День добровольця. Їх і зараз чимало йде до ЗСУ. Велика частина – це молодь, яка цілеспрямовано обирає військові спеціальності, пов’язані з сучасними технологіями.
Як добровольців вчать управляти безпілотними системами у спеціальній школі Сухопутних військ, читайте у репортажі на Gazeta.ua.
КОЖЕН ХЛОПЕЦЬ ВОЮВАТИМЕ
Лісосмуга край поля – пошарпана зимовими вітрами. Біля неї з підвітряного боку покладено дерев’яний щит з намальованою літерою “Н”, обведеної колом. Це – імпровізований злітно-посадковий майданчик для квадрокоптерів.
– Йду на посадку! – чутно голос одного з курсантів.
– Приймаю! – відповідає інший.
Двоє курсантів входять до складу екіпажу безпілотника Mavic-3. Завершують виконання навчального завдання: тривалий політ в умовах сильного вітру в ручному режимі, без використання автоматичної стабілізації.
“Мавік” повільно знижується до бійців, похитуючись від поривів вітру.
Молодий чоловік у пікселі з нашивкою-позивним “Троль” простягає руку і обережно приймає дрон:
– Пташка в мене! – каже.
Його побратим на позивний “Лугано” за мить вимикає коптер і підіймає очі від пульта.
Хлопці замінюють акумулятор і передають дрон, пульт і кейс з аксесуарами наступній парі літунів. Сідають під лісосмугою, де найменше дошкуляє вітер.
– Мені 20 років. Прийшов служити за контрактом, – зізнається “Троль”. – Це не був якийсь злам в моєму житті: я довгий час зважував усі за і проти. Думав, як до цього поставляться рідні. І вирішив: піду служити, як відзначу 20-річчя.
Кремезний неголений “Троль” – виглядає значно дорослішим за свої роки. І так само по-дорослому озвучує своє ставлення до поповнення українського війська.
Такий “качок” чи то боїться, чи то соромиться військових
– З 2022 року слідкую за фронтом: як він просувається – на нашу користь чи не дуже. Спілкуюся зі знайомими, які служать. В мене ж є друзі у війську. А ще – хрещений батько і дядько, – веде далі доброволець. – І як би це не звучало погано, хлопці на фронті закінчуються. Дехто загинув, чимало отримали поранення або зіткнулися із проблемами зі здоров’ям. Вони повертаються в цивільне життя. Тому хтось їх має замінии.
Боєць замовкає. І після паузи озвучує головне.
– Кожен чоловік мав би усвідомити, що на нашу землю прийшов ворог. І його треба знищувати. Розумію, що кожному хлопцю потрібно буде взяти зброю до рук. Але в наших містах я бачив багатьох, хто цього ще не зрозумів. Зокрема, оті “мажори”, що викрасовуються на дорогих машинах з “блатними” номерами, ходять до залів. Всім своїм способом життя демонструють, що цілком здорові. Але такий “качок” чи то боїться, чи то соромиться військових. Розвертається і йде подалі, побачивши навіть не представників ТЦК, а бійців у зношеному “пікселі”, які приїхали з фронту і просто сидять п’ють каву…
Найбільше в армії “Тролю” подобаються дві речі: рівність між побратимами і доступ до сучасних технологій.
– Дрони дуже мені близькі. Все своє життя я проводив за комп’ютером, грав у різні “шутери”; пульт або джойстик відчуваю як власне продовження. Керувати “Мавіком” мені набагато легше, ніж умовному мобілізованому солдату, якщо він раніше в цивільному житті не “літав”. І в сучасній війні дрони – це найважливіше. Це “очі в небі” для піхоти і арти. Це зброя, яка з одного влучання може знищити ворожу СП-шку (спостережний пункт ред.), яка може залетіти в будинок з “орками” і рознести його зсередини”.
ХОЛОДНИЙ РОЗУМ
“Лугано” – високий і міцний воїн. Пульт від дрона в його великих руках здається іграшковим.
До підписання контракту хлопець працював керівником охорони на приватному підприємстві. Чимало його колег пішли до війська з 2022 року. Один служить у підрозділі РУБпАК в одній з єгерських бригад Сухопутних військ. Він і покликав “Лугано” до себе.
– З початком повномасштабного вторгнення роботи в бізнесі стало менше, – визнає боєць. – А ще щодня дивишся в новинах, як від російських ракетних ударів страждають цивільні, дорослі й діти… Тож маємо йти і захищати свою Батьківщину від всякої нечисті. Це, в принципі, і є моя мотивація.
“Лугано” подав заявку через спеціалізовану рекрутингову платформу Drone Force, яка й направила його на базову загальновійськову підготовку, а потім – на опанування “безпілотного” фаху в школу БпЛА.
– Що я думаю про те, що за кілька тижнів влучатиму по російських окупантах? Вважаю, що на ворога треба дивитися з холодним розумом. Це допоможе не “затрьохсотитися” (не бути пораненим. – Gazeta.ua) в перші дні. А далі, з хорошим командиром, з отриманими знаннями і досвідом – все буде добре. Ставатиме більше і більше “хороших” росіян”, – усміхається “Лугано”. – Нам тут треба все всотувати як губка. Інструктори – це люди, які по 10-11 років на війні. Вони вижили, мають бойовий досвід, знають, як на фронті краще діяти. І діляться цим з нами. Вони досі в проміжках між викладанням бувають на “бойових”. Тому вчать нас не за “совковою” книжкою, як росіян. На фронті постійно змінюється ситуація, з’являється щось нове, інструктори передають це все нам. Це неймовірно цінно.
НАВЧАННЯ ПІД ЧАС БОЙОВИХ ДІЙ
Інструктор кличе курсантів, щоб показати нюанси роботи з дроном в умовах періодичної дії РЕБ – пристроїв радіоелектронної боротьби.
Ролі розподілені: один боєць орієнтується на місцевості за програмою у планшеті, інший – “на рації”: відповідає за зв’язок групи з командиром. Третій – керує дроном.
Зараз пульт в руках у інструктора на позивний “Джексон”: він веде “Мавік” над полями і перелісками. Кожну свою дію пояснює курсантам.
За кілька хвилин кожен з них по черзі візьме пульт і повторить побачене і почуте.
“Джексон” на війні майже 11 років: пішов добровольцем на самому початку. Пальці, якими він керує пультом – в численних шрамах від травм і поранень. Але конкретики про його минулі місця служби та бойові завдання просить не озвучувати. Його мета нині – дати новобранцям максимум знань і навичок для застосування квадрокоптера на полі бою.
Це найбільш універсальний дрон цієї війни, основна “робоча конячка”
– “Мавіку” потрібно буде пам’ятник поставити після війни! – емоційно говорить “Джексон”, доки його учні складають дрони і запаковують їх у кейси після заняття. – Тому що це найбільш універсальний дрон цієї війни, основна “робоча конячка”. Він виконує цілий спектр завдань як щодо розвідки, так і по знешкодженню пі…рів (окупантів. – Gazeta.ua), працюючи як ударна система переднього краю.
Нинішні оператори квадрокоптерів можуть спиратися на досвід багатьох років війни, і це зменшує ризик помилок, говорить інструктор.
– Спочатку ми просто нічого не знали. Навчалися прямо під час бойових дій. І так, поступово, вдосконалювали роботу з дронами для підтримки штурмів, для розвідки, для скидів… Навчилися не втрачати дрон без потреби, запускати його на дальшу відстань, зокрема і за рахунок ретрансляторів… Я хочу, щоб мої курсанти не повторювали наш шлях спроб і помилок, а засвоїли те, що знаємо ми.
“Джексон” визначає головною ціллю та місією операторів БпЛА саме захист піхоти:
– Мавік” може виявляти і знищувати живу силу ворога, яка рухається до наших позицій, – говорить інструктор. – Я вважаю, що саме піхота – це боги війни. Тому підтримка хлопців, які сидять в окопах – це головне завдання для пілота “Мавіка”.
ДРОНИ АТАКУВАТИМУТЬ ПОВІТРЯНІ ЦІЛІ
– Я пішов до ЗСУ відносно недавно, майже рік тому, – каже “Музикант”, який отримав позивний за те, чим займався в цивільному житті. – За військовим фахом я стрілець-зенітник. Ми з побратимами на Покровському напрямку працювали спершу як оператори ПЗРК, а потім, коли підрозділ трохи отримав “лящів” від окупантів – і як піхота. Стрілецькі бої там були зранку до вечора…
“Музикант” насунув “балаклаву” попід самі очі, споряджає свій FPV-дрон перед вильотом. Роль навчальних боєприпасів на ньому виконають банка з енергетиком та шоколадка, які будуть доставлені на сусідню локацію, де навчається інший екіпаж.
– У нас у бригаді формується взвод, який працюватиме дронами по повітряних цілях. Тут я здобуваю базовий фах оператора FPV, а далі вже в підрозділі відпрацюємо всі нюанси переслідування та збиття ворожих БПЛА.
“Музикант” завершує розповідь і одягає VR-окуляри. Його дрон здіймає пилюку, запускаючи ротори, та шугає вперед і вгору.
У школі БпЛА Сухопутних військ зустрічаються воїни-добровольці різних поколінь: ті, хто прийшли до війська сьогодні та здобувають свій перший військовий фах. І ті, кого їхній підрозділ направив на “підвищення кваліфікації”: наприклад, колишній оператор ПТРК опановує дрон-“бомбер”, колишній стрілець-розвідник тепер вчиться розвідувати за допомогою дрона-“крила”. І ті, й інші, навчаються в інструкторів, у кого за плечима – роки бойового досвіду, який ще й регулярно оновлюється.
Школа БпЛА Сухопутних військ готує, зокрема, пілотів “Мавіків” та операторів FPV, екіпажі розвідувальних дронів типу “крило” та важких мультикоптерів-“бомберів”. Рекрутингова платформа Drone Force – забезпечує цей потік добровольців до війська та опікується ними на всіх етапах підготовки.
Організувати навчальний процес операторів безпілотних систем – це досить складно і дорого. І тут допомогла підтримка активної частини суспільства. Школа створена як підрозділ Сухопутних військ ЗС України, але до її розгортання долучився фонд компетентної допомоги армії “Повернись живим”, який разом з небайдужими українцями та бізнесом вклався в проєкт на понад 37 млн грн. Ці кошти перетворені на 8 навчальних аудиторій, 2 модульні класи, 75 симуляторів, тренувальні борти, 3 мікроавтобуси, 3 майстерні з ремонту, резервне живлення, звʼязок та інше.