Ми живемо в епоху, де фраза “дбай про себе” – звучить як мантра. Вона всюди – на етикетках чаю, у рекламних роликах, у підписах під фото.
І всі ніби погоджуються – це важливо, правильно і потрібно. Але на практиці все складається не так. Бо замість того, щоб по-справжньому впустити цю турботу про себе в щоденність, ми здебільшого залишаємо її у теорії. Як красиву ідею, до якої чомусь ніяк не доходять руки.
Gazeta.ua разом із психологинею Валерією Ковбуз продовжує серію матеріалів в яких спеціалістка надає важливі поради для покращення фізичного та психологічного стану українців.
У цьому тексті спеціалістка розповідає, як навчитися турбуватися про себе.
НЕ НАВЧЕНІ
У багатьох із нас турбота про себе асоціюється з чимось побічним. Це ніби, як бонус, який можна дозволити собі після чогось “важливого”. Спочатку справи, інші люди, зобов’язання, а тільки потім – я. Якщо лишиться час. Якщо ніхто не образиться.
Ми зростали у світі, де турбота про себе не звучала вголос. Де відпочивати – значить ледарювати, а втома – це привід зібратися, а не зупинитися. Де бути “хорошим” означає передусім бути зручним для інших. І навіть зараз, коли суспільство стає більш чутливим, ця внутрішня установка тримається міцно.
КУЛЬТУРА СТАРАННОСТІ І ТУРБОТИ
У нашій культурі досі більше цінується витривалість, ніж чуйність до себе. На цьому фоні турбота про себе часто виглядає як щось необов’язкове.
Наче вона не для всіх, а тільки для тих, у кого вже “все добре”. Тому навіть коли ми розуміємо, що вона справді потрібна, щось усередині нам каже: “Ще не час. Спочатку розберуся, зроблю, а потім дбатиму “про себе”.
Турбота про себе – це не чарівне життя в ідеальному балансі
ТУРБОТА ПРО СЕБЕ ЦЕ НЕ ТРЕНД
І саме тому ми так часто відкладаємо її. Не тому, що байдужі до себе. А тому, що не вміємо і не знаємо, з чого почати.
Турбота про себе – це не чарівне життя в ідеальному балансі. І не романтизовані вечори з чаєм і свічками. Це про те, щоб взяти відповідальність про за себе, за своє життя та свій комфорт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що відбувається в мозку, коли читаємо: відповідь нейробіологів
Можна скільки завгодно повторювати, що турбота про себе – це важливо. Але доки вона лишається ідеєю, а не пріоритетом, нічого не зміниться. Ми не зобов’язані бути ідеальними, але ми маємо бути чесними із собою.
Бо великі зміни починаються не з нових правил, а з рішення всередині. І якщо щось здатне змінити культуру ставлення до себе, то це не гасла, а наші особисті щоденні вибори.