Gazeta.ua підготувала огляд преси – що писали 5-12 жовтня в світових ЗМІ про Україну та події навколо неї.
“Україна шукає примирення з минулим”, Atlantic Council, США
Авторка – доктор Олеся Хромейчук, історик і письменниця, директорка Українського інституту в Лондоні
Гід у київському музеї розповідає дітям про Бабин Яр – одне з місць найбільших масових убивств Другої світової війни. Там загинули понад 33 тис. євреїв. Всього під час нацистської окупації Києва вбили близько 100 тис. людей. Серед них, члени Організації українських націоналістів. Мені цікаво, що гід розкаже. Припускала, що пояснить різницю між ОУН-М – фракцією, яку очолював Андрій Мельник, і ОУН-Б – радикальним крилом під керівництвом Степана Бандери.
– Хтось знає, що позначають літери “M” і “Б”? – питає гід.
Оскільки діти мовчали, вона сама відповідає на своє запитання:
– “M” означає меншовиків, а “Б” – більшовиків”.
Нове покоління українців не буде в пастці минулого й не дозволить травмам історії визначити ідентичність
Ця відповідь залишає учнів байдужими, а я не знаю, сміятися чи плакати. Не дивно, дітям це невідомо. Сама екскурсовод не набагато старша. Для них ОУН і Друга світова війна – така ж древня історія, як більшовики й меншовики. Але, чи ця суміш невігластва й байдужості не сигналізує про здорові зміни в українському суспільстві? Може, нове покоління українців не буде в пастці минулого й не дозволить травмам історії визначити ідентичність.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Людей кидали за ґрати за мітинги у Бабиному Яру
Українська політика пам’яті набула нової перспективи після початку війни з Росією 2014 року. Відсутність у країни досвіду роботи з травматичним минулим робило українців неготовими до сьогоднішніх травм. Хоча історичний досвід може бути корисним інструментом в обробці дійсності війни, виникла небезпека перетворення історії на зброю.
Конфлікт в Україні підживлює безпрецедентний рівень інформаційної війни, велика частина якої побудована на історичних темах. Основні інформаційні наративи Москви спиралися на культ перемоги Кремля у Другій світовій, який став символом ревізіонізму Путіна. 20 років Кремль використовував перемогу над Гітлером, щоб відновити національну гордість Росії від приниження через розпад СРСР. З 2014 року ту ж тактику він використовує для демонізації українців і створення моральної основи для агресії Росії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кремль у нервовому стані – ОП про статтю Медведєва
Кремль намагається виправдати насильство проти України, згадуючи радянську боротьбу проти нацистів. Із перших днів конфлікту українські сили Москва називає фашистами й порівнює з нацистами, а проросійських сепаратистів називає “ополченцями”, як радянських партизанів Другої світової.
Коли українці готувалися святкувати 30-ту річницю незалежності, Путін видав есе “Про історичну єдність росіян і українців”. Писав, що українці та росіяни – “один народ”. Стверджував, що Україна може досягти “істинного суверенітету” тільки з Росією. Весь текст – довге оголошення війни українській державності. Стаття нагадала радянську книжку 1948 року “Фальсифікатори історії”, яку редагував сам Сталін. Те видання теж було націлене на вирішення геополітичних проблем. Зосередивши увагу на провині Заходу на початку Другої світової, диктатор відволікав увагу від ролі СРСР у розділі Європи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський почав служити націоналістичним силам – Медведєв опублікував обурливу статтю про українську політику
З 2014 року ветерани російсько-української війни часто згадували, як діди билися за ту ж землю. В Києві й інших містах були виставки, на яких фото бійців Другої світової були пліч-о-пліч з нинішніми солдатами. 2017-го тодішній глава Українського інституту національної пам’яті заявив: “Минула і теперішня боротьба ланки одного ланцюга боротьби українців за незалежність”. Спокуса позиціонувати нинішню війну як черговий епізод багатовікової боротьби за державність – зрозуміла та прагматична. Включення полеглих сьогодні солдат у пантеон героїв – ефективний інструмент вербування. Це також дає політикам змогу зміцнити патріотизм, підтримавши війська чи поклавши квіти до могил нових загиблих на війні.
Мілітаризація національної пам’яті залишає мало місця для значущих дискусій
Однак некритичне прославляння військових разом із ширшою мілітаризацією національної пам’яті часто залишають мало місця для значущих дискусій. Це ускладнює вирішення практичних проблем – корупцію в збройних силах, труднощі з реінтеграцією ветеранів у цивільне життя, брак підтримки для переміщених осіб і скрутні обставини тих, хто живе під російською окупацією. Замість того, щоб зосереджуватися на цих болючих темах, Україна часто віддає пріоритет святковій політиці пам’яті.
“Україна вироблятиме турецькі безпілотники”, Al Jazeera, Катар
Україна збудує завод з виробництва турецьких бойових безпілотників.
“Земельну ділянку вже обрали. На шляху до реалізації проєкту були перешкоди, але їх усунули”, – сказав глава МЗС України Дмитро Кулеба на пресконференції 7 жовтня з турецьким колегою Мевлютом Чавушоглу.
Чавушоглу підкреслив, що Київ і Анкара зміцнюють відносини, зокрема, в сфері оборони. Що його країна повністю підтримує територіальну цілісність України.
Наприкінці вересня український міністр оборони Андрій Таран і гендиректор турецької компанії Baykar, що виробляє бойові безпілотники, Халук Байрактар підписали меморандум про створення в Україні спільного центру навчання і обслуговування безпілотників.
Bayraktar побудує центр навчання і обслуговування безпілотників на землі Міністерства оборони України недалеко від Василькова
Bayraktar побудує центр на землі, що належить Міністерству оборони України, недалеко від Василькова біля Києва. Україна раніше купила безпілотники Bayraktar TB2 – флагманську модель, яку використовували у конфліктах у Сирії, Лівії та Нагірному Карабаху. Київ планує закупити ще майже 50 таких апаратів.
Продаж дронів Києву ставить Анкару в делікатне становище, бо Туреччина також співпрацює в оборонному секторі з Росією.
“Ідеальне місце для осіннього відпочинку – за польським кордоном”, Wirtualna Polska, Польща
Плануєте відпустку та мрієте про неочевидні місця? Справжнє задоволення – прямо за польським кордоном. Різноманітна, культурно багата й дешева – такою є Україна для поляків. Українці – народ, який любить традиції, славиться відкритістю та гостинністю.
Київ приголомшливе місто. Перлина архітектури соцреалізму
Київ приголомшливе місто. Перлина архітектури соцреалізму. Тут майже немає туристів. Може, в епоху пандемії це не дивує, але тішить.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шалені вечірки в Києві і подвиг українських військових в Афганістані: що про нас пише світова преса
У цьому місті вражають бренди розкішних автомобілів і приватні гелікоптери, які літають над ним.
Києву є що запропонувати в гастрономічній сфері та любителям нічного життя. Особливо місто приваблюють низькі ціни. У красивому сучасному місці можна смачно поїсти за гроші, які витратили б у польській піцерії середнього класу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як арабські туристи розважаються у Львові: фоторепортаж
Львів – місто з польським минулим. Він за 70 км від кордону. Думаючи про Україну, польський турист підсвідомо прямує туди. Це не дивно. Саме там б’ється культурне серце країни. Для українців – це місто те ж, що Краків для поляків чи Прага для чехів. Поляки можуть почуватися тут майже, як удома. Це туристичне місто й особливо орієнтоване на польських туристів. Скрізь можна почути польську.
Одеса в курортний сезон привертає натовпи туристів. Щоб їх уникнути, варто їхати в вересні чи жовтні, коли температура ще близько 20 градусів. Крім пляжів, тут обов’язково варто відвідати місцевий базар і катакомби – підземні ходи й коридори, створені в результаті видобутку каменю.
“Стюардеси змінюють підбори на кросівки в українській авіакомпанії SkyUp Airlines”, CNN, США
Олександра Денисенко – старша бортпровідниця з семирічним стажем роботи. Іноді у неї немає хвилини, щоб присісти під час польоту. Вона мріє дати відпочити опухлим ногам після кількох годин носіння каблуків.
Приватна українська авіакомпанія SkyUp Airlines, у якій працює Денисенко, вирішила покласти край підборам і спідницям, коли зібрала відгуки бортпровідниць. У нову жіночу форму входять білі кросівки й помаранчевий костюм із брюками та шовковим шарфом виробництва українських брендів. Білі футболки замінять блузки.
Не дай бог, доведеться здійснити посадку на воді й евакуацію. Плавати в спідниці незручно
“Туфлі на підборах виглядають красиво. Але ноги страждають. Кросівки кращі. Не дай бог, екіпажу доведеться здійснити посадку на воді й евакуацію. Підбори можуть пошкодити сходи, плавати в спідниці незручно”, – каже Денисенко.
Компанія вивчила історію уніформи бортпровідників і вирішила відмовитися від консервативних елементів. Також планує випустити нову форму для чоловічого екіпажу – світлий костюм замість жилеток, футболка замість сорочки з комірцем, чорні кросівки.
У минулому “Огляді преси” Gazeta.ua писала про українських фігурантів витоку даних Pandora Papers, про стан гривні, репресії проти кримських татар, а також суперечки між Києвом і Будапештом через постачання газу з Росії.