Як Україна де-факто визнала Чеченську Республіку Ічкерія

Ідея про те, що настав час, аби Україна нарешті де-факто визнала незалежність Чеченської Республіки Ічкерія, виникла у перші тижні повномасштабного вторгнення, у 2022 році. Ідея належить українцям і народилася вона у Києві. До обговорення правильної формули цього рішення запросили професора Володимира Василенка – відомого правника-міжнародника і дипломата. За підсумками низки обговорень Володимир Андрійович підготував фінальний текст проєкту постанови. Необхідні документи та свідчення про період проголошення незалежності Чеченської Республіки Ічкерія професор Василенко отримав від Ахʼяда Ідігова –  ексголови парламенту ЧРІ.У квітні 2022 року вже був готовий текст проєкту постанови Верховної Ради України про визнання фактів збройної агресії та окупації ЧРІ та факту геноциду чеченського народу. Аби ця постанова потрапила на голосування до сесійної зали, групою ентузіастів було пророблено колосальну лобістську роботу в Україні та за її межами. Наявними можливостями неформальних звʼязків цей проєкт було передано представникам всіх можливих державних структур, велася персональна робота з парламентарями. Ця ідея була презентована одразу кільком середовищам чеченського національно-визвольного руху. Усі вони одразу схвалили її.Читайте також: Звернення лідерів чеченського спротиву до ПАРЄ: історична подіяБачачи всередині України обережність і скепсис стосовно ухвалення цього документу, каналами “народної дипломатії” робилися навіть спроби виходити на наших найближчих європейських союзників, аби спочатку вони у своїх парламентах ухвалили таке рішення щодо ЧРІ, а вже потім за ними Україна. Ті, з ким говорилося за кордоном, сприймали ідею, але не більше.В якийсь момент здавалося, що використано усі можливості, але перспектив ухвалення не видно. Однак постанова чекала свого часу. Йшла рутинна непублічна робота з її просування. Через сукупність зусиль і обставин 18 жовтня 2022 року Верховна Рада України ухвалила постанову “Про засудження збройної агресії Російської Федерації проти Чеченської Республіки Ічкерія, окупації її території та злочину геноциду Чеченського народу”. Мало хто знає, за яких обставин фактично в останній момент у назві постанови слово “визнання” було замінене на “засудження”. Саме тому, багато хто досі помилково вимовляє назву постанови зі словом “визнання”.Хотів би окремо відзначити в процесі просування проєкту цієї постанови Ганну Гопко і Ярослава Юрчишина, які включилися у процес по повній. Ганна ще головою комітету ВРУ у закордонних справах минулого скликання підіймала тему поневолених Росією народів, коли це не було мейнстримом, як кажуть. Ярослав не лише істотно долучився до просування проєкту постанови щодо ЧРІ у стінах Верховної Ради, але й згодом ініціював та очолив парламентську ТСК стосовно розробки основних засад державної політики щодо поневолених Росією народів.ДжерелоПро автора: Михайло Басараб, політолог.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.