Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів дослідження щодо ставлення українців до останніх гучних розслідувань проти бізнесменів та деяких компаній.
Більше половини опитаних (56%) вважають, що ці справи є свідченням спроб боротися з порушенням бізнесом законів України. Про це йдеться у повідомленні КМІС.
Водночас 30% респондентів вважають це тиском на бізнес. А 14% не змогли визначитися зі своєю думкою.
За словами заступника директора КМІС Антона Грушецького, підприємці і бізнесмени є важливою складовою суспільства та відіграють впливову роль у його розвитку. Утім, в Україні з 1990-х років у багатьох людей сформувалося стійке негативне сприйняття бізнесу через асоціацію з корупцією та впливом на політиків і державних діячів.
“Українці можуть мати позитивне ставлення до “великого бізнесу”, але ненавидіти – “олігархів”, – сказав він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці дали однозначну відповідь щодо російської мови – свіже опитування
Однак, різку критику й недовіру викликають також окремі складові правоохоронної системи. Так, у грудні 2023 року лише 9% українців довіряли прокурорам (не довіряли – 64%) і лише 12% довіряли судам (не довіряли – 61%), нагадав соціолог.
“Тому зіткнення вартових державних інтересів та українських “атлантів” в очах багатьох пересічних громадян насправді скоріше виглядає “жабогадюкінгом”, – зазначив Грушецький.
Однак, за його словами, від цієї “війни” програють усі – і держава, і бізнес, і прості громадяни.
“Зараз необхідно не підвищувати градус і не мотивувати своїх прихильників на безкомпромісну боротьбу, а спокійно та конструктивно розв’язувати проблеми та формувати нові прозорі справедливі для всіх сторін правила гри”, – вважає Грушецький.
Опитування КМІС проводилося 17-23 лютого 2024 року серед 1052 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України, а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.
Більшість українців (57%) у лютому 2024 року вважали, що найважливішим фактором успіху у війні з Росією є підтримка від Заходу зброєю, фінансами та санкціями проти агресора.
Далі за важливістю назвали вищу ефективність і прозорість діяльності української влади (33%), відсутність конфлікту між політичним керівництвом та військовим командуванням (32%) і співпрацю між владою та громадянським суспільством (26%).