Поставивши економіку на воєнні рейки ще у 2022 році, Москва попри шалені втрати на цій війні досягла певних результатів. І вони не можуть не турбувати Україну та Європу. Оглянемо небезпечні арсенали у певному ієрархічному порядку, за потужністю впливу, та пригадаємо, які новітні технологічні рішення отримав ворог упродовж останніх місяцівРакети: як змінюється траєкторія польоту “Искандера”На жаль, ракетна програма України рухається надто повільно, тож поки Сили оборони не можуть претендувати на паритет у застосуванні ракет. Натомість РФ активно удосконалювала значну частину ракет зі свого арсеналу. Передусім слід звернути увагу на ракети комплексу “Искандер”, щодо яких з січня цього року почали надавати інформацію про збільшення дальності до 1000 км. Зрештою влітку 2025 року було проголошено про успішну модернізацію ракети 9М723 для оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК) “Искандер” – балістична ракета у новій версії отримала дальність у 1000 км та була готова до серійного виробництва. Отже, реальність така, що від кордонів РФ вона дістає не тільки до Києва, але й до Берліну. Для ПС ЗСУ це стало очевидним, коли ракети “Искандер-К” стало набагато складніше перехоплювати. В ніч на 31 липня ворог випустив 8 крилатих ракет “Искандер-К”, було збито три, тобто менше половини. До сімейства “Искандер-К” фахівці відносять крилаті ракети, що можна пускати з ОТРК “Искандер”: 9М728 (або Р-500) з дальністю до 500 км та 9М729 з дальністю до 1500 км (ракети обох типів мають бойову частину масою до 480 кг та швидкість польоту до 900 км/год) .
російська ракетна установка “Іскандер”, фото: gettyimagesУ серпні розвідка США підтвердила модернізацію ОТРК “Искандер” – після аналізу та дослідження деталей того, як 28 червня РФ атакувала Україну сімома балістичними ракетами, з яких вдалось перехопити лише одну. Відповідно, 9 липня – з 13 було збито 7 ракет. “Повітряні сили України мали труднощі з послідовним використанням систем протиповітряної оборони Patriot для захисту від російських балістичних ракет через нещодавні російські тактичні вдосконалення, включаючи вдосконалення, які дозволяють їхнім ракетам змінювати траєкторію та виконувати маневри, а не летіти за традиційною балістичною траєкторією”, – зазначено у звіті розвідувального управління Пентагону на запит генерального інспектора міноборони США . Щобільше, вже у жовтні стало відомо, що РФ використовує щонайменше сім типів балістичних ракет до комплексу “Искандер-М”. При цьому, противник значно нарощує їх запаси. Найпопулярнішою стала 9М723-1Ф2 із модернізованою схемою підриву та формування уламків – їх замовили понад 770 одиниць (вартість однієї близько 2,4 млн доларів). Базової 9М723-1Ф1 замовили менше – 59 одиниць, можливо, через вищу вартість, 3 млн доларів за ракету. 9М723-1Ф3 із проникаючою фугасною бойовою частиною закуплять 217 одиниць. Найбільш небезпечна для людей модифікація – 9М723-1К5, – із касетною бойовою частиною, – їх замовлено близько 185 одиниць, а вартість кожної близько 3 млн доларів. ОТРК “Искандер-М” також використовує модифікації 9М723-1Б, 9М723-1Ф та 9М723-1Ф4. Перша – з ядерною бойовою частиною, а модифікації є адаптованими до сучасних бойових завдань версіями. Безпілотні системи: від перших “Шехедів” до “імперії дронів”Безпілотні системи (БС) – один із напрямків, яким РФ приділяє найбільшу увагу. Цілком можна стверджувати, що з середини 2023 року було розгорнуто системну роботу, і можна констатувати, що з весни 2024 та до сьогодні вони багато чого досягли за рівнем уніфікації та масштабування окремих, в тому числі передових типів дронів. Сили оборони у 2025 році поступалися за кількістю дронів, однак тримали перевагу за креативністю розробок та тактикою застосування. При цьому щодо морських та наземних роботизованих комплексів (МРК та НРК) можна говорити про паритет або ситуацію, близьку до цього. Щодо безпілотних авіаційних комплексів (БАК), навіть восени 2025 року Україна не мала вітчизняного безпілотника, ефективнішого за “шахед”, хоча досягла майже рівних можливостей у застосуванні дронів на тактичній глибині (до 300 км) та безпосередньо на полі бою (0 – 50 км), включно з дронами на оптоволокні. Нарешті, в цілому є підстави казати, що Сили оборони більш ефективні у використанні дронів-перехоплювачів. 12 листопада 2025 року стало відомо, що у складі ЗС РФ сформовано новий рід військ – війська безпілотних систем, – фактично за прикладом України. Вже призначено очільника, сформовано штатні полки та інші частини, які мають об’єднати всі підрозділи, триває набір операторів, інженерів, техніків та фахівців із забезпечення до нових військ. В цілому розгортається системна робота, що може стати окремим викликом Силам оборони.Яких найпомітніших “проривів” за цей час змогла досягти Росія у розвитку БС?Українські фахівці насамперед звертають увагу на розвиток зграй дронів-камікадзе з бойовим штучним інтелектом, що атакують цілі вглиб на 100 км завдяки носіям (“маткам”), чи “шахеди”, які самостійно оминають системи ППО. Це ключові напрямки розробок у противника. На жаль, маємо й негативний досвід, коли добре відпрацьована вітчизняна технологія перехоплюється ворогом та масово множиться. Власне так було з БАК на оптоволокні, які в Україні з’явилися влітку 2023 року, але у РФ швидше опанували їх масове використання.
БАК на оптоволокні, фото: militarnyiВідомий експерт Сергій “Флеш” Бескрестнов наголошує, що “”машинний зір”, тобто автозахоплення та самостійне наведення на ціль, про що доволі довго говорили, як про проривне рішення – вже фактично має бути на кожному дроні. У цій сфері вже немає технологічної новизни й ворог інтегрує її як на дрони роторного типу, так і на “крила” .Він та інші представники галузі констатують, що противник послідовно просувається у таких напрямках. Насамперед збільшення дальності високотехнологічних та оптоволоконних БАК. Нині дальність 20-30 км долається легко, і противник намагається довести відстань застосування таких БАК до 50 км. Як відомо, у жовтні ворожий дрон на оптоволокні долетів до Краматорська, подолавши на оптоволоконному кабелі пролетів майже 30 км. Вітчизняні розробники оцінюють: оскільки у противника є попит на досягнення дистанції у 70-100 км, можна передбачати, що у першій половині 2026 року це стане реальністю.Також експерти передбачають широке використання ретрансляторів, нові типи радіомодемів. Йдеться і про, ймовірно, збільшення розмірів самих БПЛА, щоб вони мали можливість нести більш потужний акумулятор та збільшити дальність польоту коштом таких нововведень.Так само передбачається широкий розвиток використання дронів-маток, як роторного, так і літакового типу, – для транспортування менших апаратів на більшу відстань, ймовірно, навіть груп чи зграй дронів. Не виключено, що “матка-носій” одночасно відіграватиме також і роль ретранслятора. Вже було зафіксовано використання такого рішення для російського БАК “Молния” із дальністю застосування на 50 км – БАК здатен випускати FPV-дрон, який є цілком автономним та здатним атакувати окрему ціль на додатковій дальності у 10-15 км. Можна передбачати широке застосування таких гібридних та навіть мультидоменних рішень, коли матками-носіями БАК виступатимуть власне МРК або НРК.Нарешті, широке застосування знаходять нові рішення щодо керування БАК, наприклад, через мобільні мережі – за рахунок 4G-модема.Ще один напрям розвитку БС – системи, автономність яких досягається за умов використання елементів штучного інтелекту. Фахівці вказують на вже опанований V2U, який ворог активно випробовує вже упродовж останнього року. Такі БАК нерідко називають дронами майбутнього, яким власне вже непотрібні команди керування та GPS. Автономні безпілотні системи будуть оснащені повністю самостійною навігацією на основі розпізнавання рельєфу та реагування на погодні умови – завдяки інтегрованій системі ідентифікації цілей вони зможуть самостійно відстежувати, обирати та атакувати цілі. Наступним, ще більш небезпечним етапом, може стати “навченість” завдяки стеженню одних дронів за іншими, аналізу загроз, реагуванню на них та збиранню у зграю. Кілька слів варто сказати й про те, які удосконалення проходять далекобійні “шахеди” та сучасні тактичні БАК РФ. Зокрема, щоб ухилятися від зенітних дронів Сил оборони, російські розвідувальні БАК СКАТ-350М вже з заводу отримують датчики проти FPV-дронів. До того ж значна кількість “шахедів” оснащується SIM-картами для трекінгу польоту та прив’язки даних.Додатковою проблемою стало те, що у дронах типу Shahed-136 /”Герані-2″ з травня цього року зафіксовано зростання частки китайської електроніки до 60-65%. Тобто, “китайці” уперше витіснили деталі зі США, які потрапляють до Росії контрабандою .Зрештою, західні оглядачі вже визначили, що Росія будує “гігантську імперію дронів”, а до виробництва залучено 900 компаній, із яких 70% — це малий та середній бізнес, а загальна чисельність залученого персоналу заявлена на рівні 7000 осіб . Безпілотні системи – наземні гібриди: Елка, міні-Солнцепек, випалювач мін на відстаніЯк ми вже зазначили, Україна має паритет у наземних роботизованих комплексах (НРК) та, як правило, перевершує противника саме у презентації нових дієвих ідей. Однак останнім часом противник також надає фронту значну кількість новітніх рішень. Звісно, деякі з них стають просто експериментами, але часом успіх досягається завдяки багаторазовому удосконаленню. Приміром, наприкінці жовтня у РФ розробили роботизований гібрид – комплекс протиповітряної оборони “Импульс-ПВО”. Він використовує дрони-перехоплювачі “Елка” для боротьби з безпілотниками. Компанія “Гумич РТК” представила автономний комплекс ближнього радіуса дії на гусеничному шасі, який оснащений вісьмома невеликими дронами-перехоплювачами. Фахівці визначили, що використовуються зенітні дрони “Елка” вагою 1,35 кілограма та швидкістю до 200 кілометрів на годину. НРК-ЗРК розроблений для ураження невеликих БАК із польотом на малій висоті, застосовується кінетична енергія дрона-перехоплювача. Відомо, що невеликі перехоплювачі такої моделі противник вже використовував проти українських безпілотників – вони запускалися з руки або з міні-пускової, розрахованої на два дрони та оснащеної оптико-електронним модулем наведення. Очевидно, найважливішим поки є те, що комплекс для дистанційного керування презентується як частина майбутньої, ширшої стратегії автоматизації ближньої ППО критично важливих об’єктів від атак БПЛА.А вже у листопаді стало відомо, що противник почав забезпечувати фронт досить дивною зброєю, яку у РФ встигли назвати “міні-“Солнцепек”. Не слід, однак, заспокоювати себе тим, що йдеться про НРК, які відзначилися фальстартом на полі бою. У ворога вперто рухаються до удосконалення дистанційно керованих та роботизованих платформ. Йдеться про компактну польову вогнеметну систему, інтегровану у наземний роботизований комплекс як бойовий модуль одноразового використання із пусковими для боєприпасів типу РПО-А (“Шмель”) . 
“Міні-Солнцепек”, фото: BTVT.INFOНе виключено, що “Робототехнический инжиниринг” із московською пропискою просто повторив українське травневе рішення. Однак експерти не виключають, що розробка може підтвердити заявлену якість. Поки що рівень використання НРК з бойовими модулями досить невисокий, однак зростає у намаганні наздогнати НРК для логістики.На додаток фахівці звертають увагу на ще один тип НРК – з бойовим модулем у вигляді лазера “Игнис”, що начебто “випалює міни на відстані до 200 м”. Зокрема, пропагандисти РФ твердять, що НРК вже вдалося нейтралізувати без вибуху на такій відстані протитанкові міни ТМ-62. Раніше цього року росіяни презентували й інший схожий комплекс – “Посох” з оголошеною дальністю дії у 30 – 700 метрів проти FPV-дронів. Реальність така, що “Игнис” на полі бою помітили у жовтні, експерти поки що кажуть про сумнівний потенціал такої зброї, передусім внаслідок обмежень та недосконалості самої технології. Однак, поза сумнівом, не слід ігнорувати розробки в цьому напрямку, маємо системно стежити за подіями з російського боку.Удосконалені керовані авіабомби: три тонни вибухівки з реактивним двигуномЗбройові аналітики кажуть, що більш небезпечні за удосконалені НРК керовані авіабомби з універсальними модулями планування і корекції (УМПК), здатні вражати цілі на відстані до 200 кілометрів. Їх виробництво розпочалося у РФ з жовтня цього року. За інформацією Головного управління розвідки Міноборони України, російським розробникам вдалося удосконалити УМПК, що його встановлюють на авіабомби від 250 до 3000 кілограмів. При цьому противник вже вийшов на бойове, хоч можливо й поки що дослідне, використання таких авіабомб з новими модулями управління. Передбачається, що дальність їх застосування сягатиме 200 кілометрів. 
Керована авіабомба УПАБ-1500Б, пропаганда кремляПерші удари модернізованими боєприпасами були зафіксовані по Дніпру. По Лозовій же було застосовано авіабомбу УМПБ-5Р (реактивного типу), яка подолала відстань орієнтовно 130 кілометрів. При вивченні залишків боєприпасу фахівці виявили елементи реактивного двигуна, схожого на китайський Swiwin SW800Pro, що до цього використовувався у ракеті-дроні S8000 “Бандероль”. За оцінками української розвідки, Росія вже переходить до серійного виробництва цих озброєнь, що посилює повітряну загрозу для прифронтових регіонів та великих українських міст.Як технології противника та зволікання з нашими рішеннями впливають на поле боюБезпілотна війна вже не має лінії фронту – вона усе більше “розмивається” та охоплює сотні кілометрів у глиб територій. І противник майже щодня удосконалює тактику цієї війни: восени 2025 року дрони почали системно атакувати не лише військові арсенали та логістичні артерії, а й власне рухомий транспорт.В листопаді також з’явилися не дуже позитивні повідомлення, що Україна дедалі гірше перехоплює російські “Шахеди” та ракети – показники збиття цілей українською ППО в жовтні виявилися найгіршими від початку року: було збито або подавлено лише 80% російських дронів та 54% ракет. На жаль, це наслідки як різкого збільшення кількості безпілотників, що їх запускає Росія, так і дефіциту боєприпасів в Україні та рішень, що приймаються.Отже, ворог налагодив умови для системної та безперервної роботи з удосконалення усіх типів озброєнь, які здатні впливати на поле бою. І вони впливають. Що ми можемо цьому протиставити?Якщо контроль та супроводження розробок або модернізації зброї в Україні та РФ мають схожу вагу, то власне фінансування розробок у РФ налагоджене суттєво краще – як система державної підтримки, що обирає та масштабує найпередовіші рішення. Для порівняння: в Україні чотири приватні компанії займаються розвитком універсальних модулів планування і корекції (УМПК) для авіабомб, і жодна з них не отримала державного фінансування. Так само можна констатувати вітчизняні проблеми з уніфікацією безпілотних систем – єдиного центру прийняття рішень досі немає. Можливо, тому й спостерігається гальмування низки вітчизняних проєктів, і як результат, відставання від противника. 
Розвідувальні дрони перед відправкою на передову, фото: gettyimagesЗалишається і та сама проблема, пов’язана з менеджментом у сфері безпеки та оборони, про яку ми неодноразово писали – як віддзеркалення непродуктивної кадрової політики. У роботі очільників військового відомства під час війни вкрай складно знайти ознаки продуктивних ідей. Від несприйняття міністром оборони Резніковим “весільних дронів”, які таки відіграли значну роль на певному етапі війни, до нездатності усвідомити вагомість ідеї лінії дронів міністром оборони Умєровим простежується непохитна спадкоємність у власній самовпевненості наших чиновників. Вага таких помилок – сотні та, не виключено, тисячі життів захисників на фронті, які майже щодня стикалися із дефіцитом зброї, боєприпасів, адекватних рішень. У листопаді 2025 року голова правління “Центру протидії корупції” Віталій Шабунін розповів, що командири у 2023 році, ще два роки тому, переконували Умєрова створити “лінію Дронів”. “Міністру презентують не просто концепцію, а готовий план розгортання, доктрину застосування, логіку забезпечення, на картах малюють, як це має виглядати на фронті”, розповів Шабунін, резюмувавши, що пропозиція командирів підрозділів БПЛА не знайшла належного відгуку в міністра Умєрова. Тож минув ще один рік, перш ніж ідею повністю підтримав президент Зеленський. Коментарі зайві. Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.
