Керуючий партнер консалтингової компанії “Фінансова студія” Євген Невмержицький в інтерв’ю Gazeta.ua про те, що означає легалізація віртуальних активів (ВА) для пересічного українця, крипто корупцію та можливий вплив на економіку
– Обіг криптовалют в Україні становить 1 млрд грн на добу, і ми займаємо перше місце в світі за її використанням. Що означає рішення парламенту легалізувати ці активи?
– Найважливішим наслідком рішення парламенту є позитивний поштовх для громадян України навчатись використовувати новітні фінансові технології та ВА для безпечного й надійного збереження і примноження власних статків.
Також, зростуть надходження до бюджету.
Важливим позитивним фактором є створення додаткових робочих місць. Нині українські фахівці працюють переважно на зарубіжні підприємства і, відповідно, сплачують податки іншим державам.
– Але використання криптоактивів потребує навчання
– Це розуміють всі. Введення в дію закону дасть поштовх більш активному впровадженню навчальних програм у вузах, безпосередньо трейдингу.
Хоча деякі університети вже мать в своїх навчальних програмах предмети, присвячені блокчейну, криптовалютам, трейдингу.
Наприклад, в Національному університеті “Києво-Могилянська академія” вже 4 роки викладаються зазначені предмети для ІТ-фахівців, економістів на магістерських програмах.
– Що зміниться в роботі криптобірж?
– Сотні тисяч українських громадян є клієнтами міжнародних криптобірж, які зареєстровані в зарубіжних юрисдикціях. До введення в дію закону діяльність з трейдингу та інших операцій з криптовалютами знаходиться в основному в тіні.
Сотні тисяч українських громадян є клієнтами міжнародних криптобірж, які зареєстровані в зарубіжних юрисдикціях.
В Україні операції з криптовалютами ніколи не були нелегальними, бо не існувало будь-яких обмежувальних законодавчих актів щодо використання криптоактивів.
– Однак банки блокували операції з криптовалютами на підставі правил фінансового моніторингу, хоча правових підстав для цього фактично не було.
– Так, якщо кошти клієнта банку є прозорими, немає питань до їх походження, будь-який клієнт будь-якої форми власності має право придбати криптовалюти на законних підставах, як і будь-який інший товар або актив, не заборонений законом.
Відповідно, клієнти для уникнення проблем з фінансовим моніторингом банків часто проводять операції з криптоактивами з використанням інших редакцій платежу.
Це створює підстави для фіктивних операцій, або тіньової економіки і шкодить економічним інтересам держави.
В період фактичної зовнішньої агресії питання набуває особливого значення. Адже це послаблює економіку, зменшує надходження до бюджету. А відповідно й можливості витрачати необхідні кошти на оборону, соціальні та інші потреби держави.
– Експерти висловлюють думку, що прийняття закону загалом сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату. Ви згодні з таким оптимістичним прогнозом?
– Згоден, але за умови, що будуть проведені інші необхідні для цього реформи. Інвестклімат зараз є критично незадовільний з причин зовнішньої агресії з одного боку, та неефективної економічної, зокрема, фіскальної політики держави з іншого.
Доля тіньової економіки України складає 31% і зволікання з підписанням закону про ВА є однією з причин такого стану.
За офіційними даними, доля тіньової економіки України складає 31% і зволікання з підписанням закону про ВА є однією з причин такого стану.
Позитивні наслідки прийняття закону дуже широкі:
Міжнародні криптовалютні біржі та інші постачальники послуг з ВА зможуть відкривати рахунки в українських банках. Клієнти банків зможуть вказувати в редакції платежу правдиву інформацію, щодо операцій з віртуальними активами. Це суттєво зменшить тіньовий обіг коштів.
Українські й іноземні підприємці зможуть реєструвати в Україні установи, що займаються постачанням послуг з ВА або їх обслуговуванням.
Підприємства зможуть розробляти і впроваджувати широкий спектр проєктів з використанням ВА, програм лояльності, розрахунків.
Українські банки і фінансові установи зможуть впроваджувати широкий перелік послуг з ВА. Наприклад кастодіальні послуги – зберігання секретних ключів криптогаманців, управління криптоактивами. А також обмінні операції, стейблкоїни та ін.
– Які перспективи розвитку ринку криптоактивів в Україні?
– Блокчейн може застосовуватись в нотаріаті, в земельному реєстрі, в судовій системі, реєстрі нерухомого майна.
Використання в державному секторі дозволило б суттєво знизити рівень корупції. Бо дана технологія дозволяє вести записи, пересилати і зберігати інформацію максимально захищено, прозоро, зручно і дешево.
Держава вже використовує блокчейн в певних напрямках, наприклад, система електронного аукціону арештованого майна СЕТАМ кілька років успішно працює на блокчейні.
Але чомусь вона не поспішає активно боротись із корупцію з використанням новітніх технологій, обмежуючись лише риторикою.
Оскільки Закон дасть можливість вільно і легально використовувати криптовалюти громадянам і підприємствам, це може підштовхнути й інші позитивні процеси. Наприклад, дозволить полегшити розрахунки за державні послуги, зробити їх дешевшими, зручнішими і безпечнішими.
– А чи не полегшить це заодно й життя чиновників-корупціонерів? Відомо, що дехто декларує свої “нажиті непосильною працею” корупційні статки, як доходи від ВА?
– Безперечно, закон забере підстави для пояснення джерел походження коштів чиновників, які вже декілька років декларують біткоїни на десятки мільярдів гривень.
Зараз посадовець може просто декларувати, що в нього є біткоїни. Це можливість пояснити, звідки в чиновника на державній посаді величезні статки.
Методології перевірки їх отримання і походження в державі просто не існує. Закон має встановити таку методологію.
Хочу зазначити, що закон про ВА не є панацеєю від економічних та інших негараздів. Впровадження і дотримання будь-яких законів залежить від людей.
Але у будь-якому разі, підписання даного закону наблизить нашу державу до більш цивілізованої фінансової і економічної системи.
Вже факт зволікання з прийняттям і підписанням цього закону ставив Україну під загрозу опинитись під санкціями міжнародної організації ФАТФ, що займається протидією відмиванню коштів, фінансуванню тероризму і розповсюдженню ядерної зброї.
Таке зволікання стало причиною втрати десятків мільярдів гривень недоотриманих коштів у бюджет держави та ВВП. А це дуже потрібно країні, яка має захищатись від зовнішньої збройної агресії.
Наталя Селецька
17 лютого у парламенті підтримали законопроєкт “Про віртуальні активи”.
“Сьогодні потенціал світової криптоіндустрії визначається мільярдами інвестицій. Ми вже входимо до топ-5 країн-криптолідерів. Проте в Україні криптоактиви досі в тіні. Закон дозволить це змінити і детінізувати новий сектор економіки”, вважає міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
За регулювання цього ринку будуть відповідати Національна комісія з цінних паперів та НБУ.