Експертка з дошкільної освіти, яка бере участь у відборі найкращих міжнародних освітніх практик, – про те, чому реформа дошкільної освіти має відштовхуватися від психіки дитини.
Новий стандарт є – а практик бракує
Дошкільна освіта стає частиною стратегічного розвитку країни. Наприкінці 2025 року Кабінет Міністрів затвердив новий Державний стандарт дошкільної освіти – документ, який задає загальну рамку результатів і підходів, формалізує правила та очікування щодо дошкільної підготовки. Однак практичних рекомендацій, як розв’язати поставлені завдання, – немає, і обирати методи значною мірою доведеться самим педагогам.
Як перевести вимоги в робочу систему
Щоб реформа справді сприяла розвитку дітей і майбутнього країни, вимоги потрібно перевести в робочу систему, яку можна повторити й масштабувати всередині кожного дошкільного закладу. Подібне рішення кілька років тому педагогиня-методистка дошкільної освіти Айнура Молдосанова реалізувала в міжнародному білінгвальному дитячому садку Києва; згодом систему стандартів поширили на інші дошкільні заклади.
Минулого року педагогиня як суддя конкурсу Cases Faces брала участь у відборі найкращих освітніх проєктів, здатних стати зразками для навчання дітей у різних країнах.
Майже 20 років практики: білінгвальні групи та спостереження
Власну педагогічну практику Айнура Молдосанова формує майже 20 років, навчаючи дітей у багатонаціональних групах англійської мови. Спостереження за унікальними труднощами білінгвальних дітей дозволили їй сформулювати підхід до навчання, який допомагає дитині швидше долати страхи, почуватися вільніше і, як наслідок, легше засвоювати нові знання. Ефект від її розробок свого часу відзначив Департамент освіти Київської міської ради, вручивши педагогині почесну грамоту.
Дитяча тривожність і роль рутини
За словами Айнури, щоб офіційно встановлені очікування від дошкільної підготовки справдилися, програми навчання дітей молодшого шкільного віку мають враховувати особливості їхньої психіки, які часто ігноруються. Наприклад, дитячу тривожність.
У дошкільному віці психіка ще не зміцніла. Дитині потрібні зрозумілі межі, спокійний темп і повторюваність, тому вкрай важливо вибудовувати рутину. Якщо цього немає, дитині важко, і це проявляється в поведінці: вона частіше сперечається, шумить, відмовляється виконувати прохання або, навпаки, замикається і перестає включатися. Коли дорослий повертає структуру, дитині простіше контролювати себе й брати участь у заняттях, – пояснює педагогиня.
Педагог як ключовий дорослий у системі
І якщо розпорядок дня в дитячих садках, як правило, вибудуваний відмінно, то з реакціями педагогів на поведінку дітей усе не так однозначно. Тим часом у системі дошкільної освіти саме педагог стає головним дорослим, на якого спирається дитина протягом дня в дитячому садку. І саме від його здатності створювати умови в групі залежить досягнення цілей, поставлених державою.
Гібридна методика: Монтессорі + Амонашвілі
Навчаючи дітей у міжнародному дитячому садку, Айнура використовувала різні методики, але зрештою прийшла до гібридної – поєднання принципів італійської лікарки-педагогині Марії Монтессорі та грузинського педагога-психолога Шалви Амонашвілі. Вони передбачають навчання у більш вільній і зрозумілій для дітей ігровій формі, а також закріплюють дорослу позицію педагога: він задає чіткі правила й повторювану структуру дня, проговорює, що відбувається зараз і що буде далі, і тримає однакові вимоги щодня.
Передбачуваність нарівні з прийняттям знижує дитячу тривожність, створює умови для вільного прояву дитини та стимулює самостійність у діях. Так уже до п’яти років у білінгвальній групі педагогині переважна більшість дітей починали вільно використовувати англійську в повсякденному спілкуванні. Результати повторилися, коли методи навчання Айнури почали використовувати педагоги в інших білінгвальних групах.
Сім’я як частина системи: “Трикутник успіху”
Однак у досягненні освітніх цілей, на переконання експертки, педагог не повинен залишатися один. Працюючи з дітьми й одночасно виступаючи наставницею для досвідчених колег і стажерів, Айнура помітила, що розвиток дитини відбувається швидше, якщо система враховує особливості сім’ї.
Її ініціатива – програма “Виховання двомовної дитини”, що включає метод “Трикутник успіху”, створений для формування діалогу між дитиною, батьками та викладачем, – за підсумками тестування в дитячому садку у 2025 році була представлена на міжнародному конкурсі American Business Expo Xmas Award, який щороку збирає близько тисячі представників освіти, підприємців та інвесторів. Члени журі, назвавши програму Айнури Молдосанової найкращою в напрямі ранньої дитячої освіти в категорії Education EdTech, особливо відзначили застосовність принципів для навчання різних дисциплін, а не лише англійської мови. Сама ж педагогиня вважає, що формальні вимоги стандартів освіти стають природними результатами лише тоді, коли враховують реальні потреби дитини.
Висновок: стандарт “оживає” через підготовленого педагога
Жоден стандарт сам по собі не змінює систему. Її змінює дорослий, який розуміє, що дитині насамперед потрібні безпека, передбачуваність і повага до її темпу. Якщо педагог уміє вибудувати структуру й підтримати впевненість дитини, вимоги стандарту виконуються природно. Якщо ні – документ залишається папером, – пояснює вона.
Сьогодні держава формулює очікування від дошкільної освіти, але реформа відбудеться лише в тому разі, якщо в центрі системи опиниться підготовлений педагог, який розуміє психологію дитини й уміє вибудовувати стійке освітнє середовище. Водночас практики, готові допомогти педагогу, вже існують.
Це, за словами Айнури, показала її робота в суддівській колегії міжнародної премії Cases Faces, де вона оцінювала освітні проєкти. Її власний педагогічний досвід показує, що документальні рамки здатні перетворюватися на реальні зміни в житті дітей, якщо в центрі стандартів – потреби дитини.