Багато батьків стикаються з проблемою, що дитина відмовляється від їжі. Її починають вмовляти, лякати або навіть шантажувати.
Та замість користі такі фрази лише шкодять – формують у малюка негативне ставлення до їжі й погіршують апетит. Важливо знати, чого не варто казати, аби зберегти здорову атмосферу за столом і харчову поведінку у дитини.
Про те, що не варто говорити дитині, якщо вона не хоче їсти, розповіла нутриціологиня Ольга Войнікова в Instagram.
“Харчове насильство – це ситуація, коли людину змушують їсти або відмовлятись від їжі всупереч її бажанню, без урахування її емоцій, потреб чи сигнаів тіла.
Як проявляється харчове насильство
Примус годувати – вимога “з’їсти все до крихти”, навіть коли дитина вже сита.
Шантаж чи маніпуляції – “якщо не з’їси, не підеш гуляти”, “з’їж за маму/тата”.
Залякування – “якщо не поїси, захворієш”, “не виросте”.
Насмішки чи соромлення – коментарі на кшталт “ти такий вибагливий” або “знову носом крутить”.
Позбавлення права вибору – коли дитині не дозволяють сказати, що їй смакує, а що ні.
Шкідлива звичка – порівнювати дитину з іншими
Наприклад: “Дивись, як Петро швидко все з’їв, а ти досі сидиш”. Такі слова викликають сором і провину. Дитина починає вважати, що з нею щось не так. Ще гірше, коли їй натякають на зовнішність: “Не їж, бо набереш вагу”, або “У тебе й так щічки повні”. Це може залишити психологічний слід на все життя.
Іноді дорослі використовують їжу як інструмент контролю
Наприклад: “Будеш слухняний отримаєш десерт”, або навпаки: “Погано поводився, солодкого не буде”. Замість того, щоб слухати свої відчуття, дитина вчиться пов’язувати їжу з нагородами та покараннями. Це також формує хибне ставлення до харчування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як впоратися з дитячою істерикою: спробуйте метод Кейт Міддлтон
Проблема в тому, що подібна модель поведінки може бути не лише вдома.
У садочках і школах іноді змушують дітей доїдати, навіть якщо вони не хочуть. Мовляв, така норма. Але кожна дитина має свої потреби. І якщо дорослі їх не враховують, це лише посилює відчуття дискомфорту.
Замість примусу варто дати дитині вибір
Наприклад, запропонувати кілька варіантів страв або дозволити зупинитись, коли вона відчула ситість. Не варто коментувати, скільки саме вона з’їла. Їжа має бути джерелом приємних емоцій, а не напруженням.
Здорове ставлення до харчування формується з дитинства. І найкраще, що можуть зробити батьки – це бути уважними. Слухати дитину, поважати її почуття і створювати позитивну атмосферу за столом. Саме це допоможе їй вирости впевненою і зберегти здорові стосунки з їжею на все життя.
Багато батьків стикаються з ситуацією, коли дитина наче навмисно ігнорує прохання, не реагує на зауваження й постійно провокує конфлікти.
Психолог Дмитро Карпачов пояснює, що у більшості випадків справа не в поганому характері, а в прихованих причинах, які дорослим не завжди очевидні.
Він пропонує простий тест, що допоможе з’ясувати, чому дитина не слухається, і знайти правильний підхід до виховання.