Переліку робіт, які можуть виконуватися дистанційно, законодавство України не визначає.
Роботодавець самостійно вирішує, чи можуть його працівники виконувати роботу поза межами підприємства. Про це зазначили в Держпраці.
“Наприклад, якщо це продаж товарів у магазині або виробництво на заводі, працівники можуть працювати виключно на території підприємства. Однак якщо це адміністративна робота, яку цілком можливо виконувати поза приміщеннями роботодавця, можна перевести працівника на дистанційну роботу”, йдеться в повідомленні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Запускають проєкт для людей, які хочуть отримати професію в ІТ
До того ж, за можливості й наявності ресурсів закон дозволяє переводити на дистанційну роботу:
вагітних;
працівників, які мають дитину віком до 3 років або доглядають за дитиною до 6 років (за медичними показаннями);
працівників, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
батьків чи опікунів дитини або особи з інвалідністю підгрупи А I групи;
працівників, щодо яких на робочому місці були вчинені дії з ознаками дискримінації (тимчасово на два місяці).
З початку повномасштабного вторгнення військ РФ до України ринок праці відчуває, мабуть, найбільше потрясіння з 1991-го року. Тисячі підприємств опинилися на окупованій території, де неможливо продовжувати нормальну економічну діяльність. Мільйони біженці залишили свої домівки та переїхали на захід країни чи за кордон. Більшість з них при цьому втратила роботу. Падіння попиту на великі групи товарів змушують роботодавців скорочувати персонал компаній та не планувати інвестицій. Бізнес поступово переходить на самозбереження. Як в подібній ситуації знайти роботу українцям, які залишаються на батьківщині та як пережити часи непевності?